Відпустка і переведення для військових з умовно-дострокового звільнення: правила з 6 серпня

Закон №4931-IX від 14 липня 2026 року набрав чинності 6 серпня 2026. Він не створив нового статусу, а виклав у новій редакції норми про відпустки, переведення і звільнення для контрактників, звільнених умовно-достроково.

• Хто в цій категорії. Особи, звільнені умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом на підставі, визначеній ст.81-1 КК України.
• Відпустки. п.24 ст.10-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII — в редакції №4931-IX.
• Переведення. ч.3 ст.21-6 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» №2232-XII — в редакції №4931-IX.
• Звільнення. ч.7 ст.26 Закону №2232-XII — в редакції законів №3687-IX від 08.05.2024 і №4931-IX від 14.07.2026.
• Дата застосування. Обидва закони на zakon.rada мають редакцію від 06.08.2026 з підставою — 4931-IX.

Базові рамки служби залишились у ст.21-6 Закону №2232-XII: службу проходять у спеціалізованих підрозділах військових частин, випробування в контракті не встановлюється, а строк військової служби — до закінчення особливого періоду (ч.1, ч.2 ст.21-6).

Щорічна основна відпустка для цієї категорії — 15 календарних днів. Вона не настає автоматично: закон ставить дві умови і залишає рішення командиру.

• Умова перша — нагляд припинено саме «автоматично». Норма посилається на випадок за п.«а» ч.3 ст.8 Закону №264/94-ВР: після закінчення терміну, на який нагляд встановлено, якщо поліція не подала клопотання про продовження або суддя відмовив у продовженні.
• Умова друга — не менше одного року служби з дня набрання чинності контрактом про проходження військової служби.
• Рішення ухвалює командир (начальник) військової частини. Норма сформульована як «може надаватися», а не як безумовний обов’язок.
• Лише за бажанням військовослужбовця. За відсутності такого бажання щорічна основна відпустка не надається.
• Що зберігається. Грошове і матеріальне забезпечення, а також грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Поділ теж врегульований: відпустка надається частинами протягом календарного року за умови, що основна безперервна частина становитиме не менше 10 календарних днів, і за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців підрозділу. Час на проїзд у межах України до місця відпустки і назад не враховується, але не більше двох діб в один кінець (п.24 ст.10-1).

Крім щорічної, той самий пункт передбачає ще кілька відпусток. Частина з них не залежить ні від нагляду, ні від року служби.

• За сімейними обставинами та з інших поважних причин — тривалістю не більше 10 календарних днів.
• Для лікування у зв’язку з хворобою або після поранення (контузії, травми або каліцтва) — на підставі висновку ВЛК, зі збереженням грошового та матеріального забезпечення, у порядку, визначеному Міноборони.
• Після звільнення з полону — додаткова відпустка за п.23 ст.10-1 Закону №2011-XII, за бажанням військовослужбовця.
• Військовослужбовцям-жінкам цієї категорії — відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.
• Правило про проїзд вужче, ніж здається. Воно прописане для двох відпусток — за сімейними обставинами і щорічної основної, — а не для всіх підряд.

Тобто відпустка для лікування за висновком ВЛК не прив’язана до «річного стажу» контракту. Якщо у частині кажуть інакше, варто просити письмову відмову і звірятися з текстом п.24 ст.10-1.

Частина третя ст.21-6 описує два різні шляхи вийти зі спеціалізованого підрозділу. Умови в них не однакові — і це головне, що плутають.

• Загальний маршрут. Служба в інших підрозділах ЗСУ можлива після проходження служби у спеціалізованому підрозділі — за умови припинення адміністративного нагляду (п.«а» ч.3 ст.8 Закону №264/94-ВР) і не менше року служби з дня набрання чинності контрактом.
• Медичний маршрут. Для тих, кого ВЛК визнала придатними до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
• Причина має бути пов’язана зі службою. Захворювання або поранення (травма, контузія, каліцтво), пов’язані з проходженням військової служби або виконанням її обов’язків.
• Плюс ще одна умова. Особа не призначена у своєму спеціалізованому підрозділі на посаду, що відповідає висновку ВЛК.
• Строк служби тут не має значення. Переміщення можливе незалежно від строку служби і за бажанням самого військовослужбовця.

Порядок створення та функціонування спеціалізованих підрозділів визначає Міноборони, а доступ до державної таємниці для цієї категорії — за Законом «Про державну таємницю» (ч.3, ч.4 ст.21-6).

Звільнення цієї категорії йде за ч.7 ст.26 Закону №2232-XII — вона теж викладена в новій редакції. Перелік підстав у нормі закритий.

• За станом здоров’я. Висновок (постанова) ВЛК про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність з переоглядом через 6–12 місяців.
• Інвалідність, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби — якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати службу.
• У зв’язку зі звільненням з полону — так само, якщо не висловлено бажання продовжувати службу.
• Обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення або обмеження волі.
• Закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію.

Найчастіша помилка — вважати, що будь-яке припинення адміністративного нагляду відкриває право на відпустку і переведення. У нормі названий лише один випадок — п.«а» ч.3 ст.8 Закону №264/94-ВР.

Якщо нагляд припинено постановою судді за ч.1 ст.8, цей випадок у нормі не згаданий, і його варто звіряти окремо. З документами або письмовою відмовою частини допоможе адвокат фонду з військового права.