Консульський облік дітей за кордоном: що змінила постанова №1059 з 28 серпня

Уряд ухвалив постанову №1059 від 26 серпня 2026 року. Вона не запроваджує нової процедури, а вносить точкові зміни до вже чинного Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України.

• Що змінюють. Порядок, затверджений Постановою КМУ №85 від 29.01.2020.
• Коли набрала чинності. 28 серпня 2026 року — від дня опублікування в «Урядовому кур’єрі» №179 (картка акта).
• Які пункти зачепили. Пункти 7, 10, 12, 19 і 21 Порядку, а також додаток 3 — облікову картку викладено в новій редакції.
• Чого не змінювали. Види обліку, перелік документів по суті, строки перебування на обліку та загальний строк розгляду заяв.

Далі — по кожній зміні окремо, з посиланням на конкретний пункт.

Пункт 7 Порядку встановлює, за що справляється консульський збір. Саме в ньому й зробили головну зміну для родин.

• Було. Збір не справлявся за взяття на облік «дітей віком до 16 років, усиновлених дітей» та пред’явників дипломатичних чи службових паспортів.
• Стало. Ці слова замінені одним — «дітей». Вікова межа зникла (п.1 змін).
• Кого це стосується. Правовий статус дитини має особа до досягнення повноліття — ст.6 Сімейного кодексу. Тобто підлітки 16 і 17 років тепер теж без збору.
• Довідки й раніше були без збору. За видачу довідки про перебування на обліку та про зняття з нього консульський збір не справляється (п.6 Порядку №85).

Розмір самого збору для інших випадків встановлює МЗС — Порядок його не фіксує.

Позначку «16 років» у Порядку замінили на «14 років» у чотирьох місцях. Це вирівнює процедуру з поділом на малолітніх і неповнолітніх у ст.6 Сімейного кодексу.

• Підпункт 1 пункту 12 — подання заяви. Заяву подає особисто особа, яка досягла 14 років. За молодшу дитину або за особу, визнану судом недієздатною чи обмежено дієздатною, заяву подає законний представник.
• Підпункт 10 пункту 12 — документи представника. Паспортний документ і підтвердження повноважень подаються тепер тільки за дитину до 14 років (раніше — до 16).
• Підпункт 1 пункту 19 — зняття з обліку. Той самий поріг у 14 років; до кола представників прямо додано прийомних батьків і батьків-вихователів.
• Підпункт 2 пункту 21 — відмова. Відмовляють, якщо звернулася особа, яка не досягла 14 років, або її представники без документального підтвердження повноважень.

Сам перелік підстав для відмови не розширювали — їх лишилося три, змінилася тільки цифра віку.

Пункт 10 Порядку — це виняток із загального строку розгляду. Постанова №1059 виклала його в новій редакції та розширила коло дітей.

• Було. У день звернення розглядали заяви лише щодо усиновленої дитини — взяття на облік, зміна місця проживання, зняття з обліку.
• Стало. Той самий прискорений розгляд поширено на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які тимчасово виїхали за межі України на строк більш як 90 днів.
• За чиїм супроводом. Норма прямо називає опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів або інших законних представників.
• Усиновлені діти залишились. Їх із пункту 10 не прибрали — категорію лише доповнили другою.

Це стосується всіх трьох дій: взяття на облік, зміни місця проживання і зняття з обліку (п.2 змін, ПКМУ №1059).

Найбільший ризик — прочитати новину як «усе спростили». Постанова точкова, і решта Порядку діє в попередній редакції.

• Загальний строк — до 10 робочих днів. Пункт 9 Порядку не змінювався: прискорений розгляд стосується лише категорій із пункту 10.
• Види обліку ті самі. Постійний, тимчасовий та облік усиновлених дітей (п.3).
• Строки перебування ті самі. Постійний облік — необмежений, з обов’язком актуалізувати дані кожні десять років; тимчасовий — на рік, з можливістю подовження за строком дозволу іноземної держави, але не більш як до п’яти років (пп.16, 17).
• Усиновлених дітей — до 18 років (п.18). Одночасно перебувати на обліку більш ніж в одній установі не можна (п.4).
• Спосіб подання не звужували. Заяву можна подати особисто, поштою або в електронній формі (п.5).

Окремо: в низці публікацій прозвучало, що «заяви 14-річних розглядатимуть у день звернення». У тексті постанови такої норми немає — пункт 10 називає інші категорії. Про перевірку документів у консульстві ми писали окремо: консульські дії за кордоном.