Лікування понад 12 місяців зі збереженням виплат: що змінює закон №4954-IX і з якої дати

Верховна Рада ухвалила Закон №4954-IX 19 серпня 2026 року, «Голос України» опублікував його 24 серпня. Далі — місце, де плутаються майже всі перекази цієї новини.

• Набрання чинності — 25.08.2026. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування (п.1 розділу II).
• Введення в дію — 24.11.2026. Через три місяці з дня опублікування. Саме з цієї дати нові правила застосовують на практиці.
• Одне положення відкладено до 2029 року. Прикінцеві положення переносять на 1 січня 2029 року абзац сьомий пункту 5 розділу I — це пункт, яким Закон «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» доповнюють статтею 21-1.
• Доручення уряду діють уже зараз. Пункт 2 розділу II запрацював разом із набранням чинності — тому підзаконні акти Кабмін готує вже тепер.
• Змінено сім законів. Основні для нашої теми — №2011-XII, №3551-XII і №3161-IX.

Практичний висновок: право вже записане в законі, але вимагати його застосування можна з 24 листопада 2026 року, а не сьогодні.

Сьогодні діє жорстка межа: загальний час безперервного перебування на лікуванні та у відпустці для лікування зі збереженням грошового і матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль (абзац перший п.11 ст.10-1 Закону №2011-XII). У новій редакції цього речення немає — замість заборони з’являється процедура продовження.

• ВЛК — не пізніше 12 місяців від початку лікування. Комісія вирішує питання придатності до військової служби.
• Стаціонар можна продовжити понад 12 місяців. За наявності медичних показань і з урахуванням галузевих стандартів — зі збереженням грошового та матеріального забезпечення, на підставах, визначених Кабміном.
• Повторний огляд ВЛК має строк. Не пізніше закінчення продовженого строку, але не пізніше чотирьох місяців з дня продовження стаціонарного лікування.
• Реабілітацію прирівняли до лікування. Нова редакція п.9 ст.9 зберігає виплати на весь строк лікування або реабілітації.
• Амбулаторний етап теж рахується. Якщо він іде одразу після стаціонарного лікування чи реабілітації, виплати за ним зберігаються.

Зникло і слово «безперервного»: чинна норма прив’язана до безперервного перебування на лікуванні, нова — до строку лікування або реабілітації як такого.

Окремо закон дописує п.2 розділу II Закону №3161-IX — того самого, яким на період воєнного стану встановлені додаткові винагороди. З’являються два нові абзаци саме про продовжене лікування.

• 50 000 гривень щомісяця — військовослужбовцям із травмою, отриманою під час виконання обов’язків військової служби, які перебувають на стаціонарному лікуванні зі строком, продовженим понад 12 місяців, або у відпустці для лікування після тяжкої травми.
• 100 000 гривень щомісяця — військовослужбовцям із тяжкою травмою, пов’язаною із захистом Батьківщини, чиє стаціонарне лікування продовжено понад 12 місяців.
• Абзац про полон викладено наново. Він і далі передбачає 100 000 гривень щомісяця, зокрема для захоплених у полон (крім тих, які добровільно здалися), зниклих безвісти, інтернованих і заручників.
• Умови і порядок встановлює Кабмін. Ця вимога стоїть у тексті обох нових абзаців.

Тобто сума в законі є, а механізм її нарахування має з’явитися окремим урядовим актом. Це не формальність, а умова, без якої виплата не почнеться сама собою.

Друга велика частина змін стосується не грошей, а процедури — того, як людину виписують і хто визначає її придатність. Нові норми додано до ст.11 Закону №2011-XII.

• Виписка без постанови ВЛК заборонена. Виписування до військової частини після завершення лікування та реабілітації без винесення постанови ВЛК щодо придатності прямо забороняється.
• Експертизу проводить сам заклад. Заклад охорони здоров’я чи реабілітаційний заклад зобов’язаний провести військово-лікарську експертизу до завершення лікування або реабілітації.
• Перед поверненням у частину — медогляд. Він визначає придатність, а за наявності показань — потребу в стаціонарному лікуванні чи у відпустці для лікування.
• Постанову ВЛК можна оскаржити в суді. Право оскаржити постанову щодо ступеня придатності записане просто в тексті закону — оскаржує той, кого вона стосується.
• Лікування за кордоном — огляд дистанційно. Якщо травма чи захворювання не дають прибути на ВЛК, огляд проводять дистанційно в порядку, встановленому Кабміном.

Якщо постанова ВЛК уже винесена і ви з нею не згодні, зволікати не варто: адвокат фонду з військового права допоможе оцінити перспективу оскарження.

Третій блок змін працює вже після служби. Він стосується статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та забезпечення допоміжними засобами реабілітації.

• Полон — окрема підстава статусу. Частину другу ст.7 Закону №3551-XII доповнюють п.1-1: інвалідність через травму або захворювання, одержані під час перебування в полоні, а також такі, що проявилися чи загострилися після звільнення з полону.
• Засіб або компенсація — за вибором особи. Нова редакція п.1 ч.1 ст.13 передбачає безоплатне забезпечення допоміжними засобами реабілітації або, за вибором особи, компенсацію їхньої вартості за рахунок держбюджету.
• Протези підвищеної функціональності — не всім поспіль. Ця гарантія адресована особам, визначеним пунктами 1-1 та 11–16 ч.2 ст.7, і працює за встановленою індивідуальною потребою на основі оцінювання функціонування.
• Вибір протезиста обмежувати не можна. Закон прямо забороняє обмежувати особу у виборі протезиста-ортезиста та суб’єкта господарювання, який надаватиме послуги.
• Лікування — у повному обсязі за держбюджет. Для військовослужбовців, ветеранів і звільнених з полону воно провадиться на рівних умовах у повному обсязі за кошти державного бюджету, разом із покращеним харчуванням.

Окремо уряду доручено розробити державну цільову програму «Врятуй Кінцівку» на 2026–2030 роки. А ось пожиттєве грошове утримання для тих, хто через вибухові травми втратив кінцівки, уряд має лише розглянути — це доручення опрацювати питання, а не готова гарантія.