Обов’язкова частка у спадщині: хто отримає попри заповіт

Заповіт — не остання інстанція. Закон боронить кількох найуразливіших родичів: вони отримають свою частину спадщини, навіть якщо в заповіті про них — жодного слова.

Сулик Роман·адвокат·Свідоцтво НААУ № 21/2762·4 серпня 2026·10 хв читанняПриймаємо дзвінки у будні, 9:00–18:00 · ЄДРПОУ 45898573 · оновлено 04.08.2026
Коротко
  • Обов’язкову частку отримують незалежно від заповіту: малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдова/вдівець і непрацездатні батьки (ч. 1 ст. 1241 ЦК).
  • Розмір — половина того, що особа отримала б за законом. Не «половина всієї спадщини», а половина її законної частки.
  • Заповідач не має права позбавити обов’язкового спадкоємця частки (ч. 3 ст. 1235 ЦК). А от суд у виняткових випадках може її зменшити (ч. 1 ст. 1241 ЦК).
  • Непрацездатність рахують на день відкриття спадщини (день смерті), а не пізніше.

Обов’язкова частка — гарантований мінімум спадщини попри будь-який заповіт

Кожен може розпорядитися своїм майном на випадок смерті — заповісти квартиру, авто чи гроші будь-кому. Але свобода заповіту не безмежна.

Обов’язкова частка — гарантований мінімум спадщини, який захищене законом коло близьких отримає попри будь-який заповіт (ч. 1 ст. 1241 ЦК). Закон виділяє тих, кого не можна лишити зовсім ні з чим: неповнолітніх дітей, непрацездатних дружину чи чоловіка, непрацездатних батьків.

Свобода заповіту має чітку межу. Заповідач може без пояснення причин позбавити спадщини будь-кого зі спадкоємців за законом, але не може позбавити тих, хто має право на обов’язкову частку (ч. 3 ст. 1235 ЦК). Тобто навіть якщо в заповіті все відписано сторонній людині, обов’язковий спадкоємець свою частину все одно отримає.

Обов’язкова частка — це не «спір із заповітом». Це право, яке діє автоматично в силу закону.

Оскаржувати сам заповіт не потрібно

Право на обов’язкову частку мають лише чотири групи близьких

Коло цих осіб у законі закрите й розширювальному тлумаченню не підлягає (ч. 1 ст. 1241 ЦК). Груп лише чотири:

1Група
Малолітні та неповнолітні діти

Діти спадкодавця до 14 років (малолітні) та від 14 до 18 років (неповнолітні).

2Група
Повнолітні непрацездатні діти

Дорослі діти спадкодавця — за умови непрацездатності.

3Група
Непрацездатна вдова або вдівець

Той із подружжя, хто пережив спадкодавця, — якщо він непрацездатний.

4Група
Непрацездатні батьки

Батьки спадкодавця — за умови непрацездатності.

Ключове слово для дорослих — непрацездатність. Непрацездатними вважають осіб, які досягли пенсійного віку, та осіб з інвалідністю I, II або III групи. Саме так поняття «повнолітні непрацездатні діти» витлумачив Конституційний Суд: він відніс сюди осіб з інвалідністю усіх трьох груп, спираючись на ч. 3 ст. 75 Сімейного кодексу та пенсійне законодавство (Рішення КСУ від 11.02.2014 № 1-рп/2014).

Два практичні нюанси:

  • Непрацездатність має існувати на момент відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця (ч. 3 ст. 1223 ЦК). Якщо інвалідність встановили вже після смерті — права на обов’язкову частку це не дає. Такої позиції дотримуються й суди.
  • Якщо людина досягла пенсійного віку, але продовжує працювати, права на обов’язкову частку вона не втрачає.
Поза захищеним колом

Працездатні повнолітні діти, брати і сестри, онуки, а також чоловік чи жінка без офіційно зареєстрованого шлюбу — цивільний партнер не є «вдовою/вдівцем» у розумінні закону.

У захищеному колі

Лише чотири групи з ч. 1 ст. 1241 ЦК: малолітні й неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова або вдівець і непрацездатні батьки.

Розмір обов’язкової частки — половина законної частки, а не половина спадщини

Формула розміру

½ законної частки — обов’язкова частка дорівнює половині тієї частки, яку особа отримала б, якби спадкувала за законом (ч. 1 ст. 1241 ЦК). Найпоширеніша помилка — думати, ніби йдеться про половину всієї спадщини. Спершу визначають «законну» частку, і вже від неї беруть половину.

Як це виглядає на прикладах:

СитуаціяЧастка за закономОбов’язкова частка
Батько заповів усе майно сторонній людині. Єдиний спадкоємець першої черги — непрацездатний синусе майно (частка = 1)½ спадщини
Чоловік заповів квартиру другові. Спадкоємці першої черги за законом — непрацездатна дружина і двоє дорослих працездатних дітей: троє осіб, кожному за законом належала б ⅓1/6 спадщини
Ті самі двоє дорослих працездатних дітей — вони не входять у захищене колопо ⅓обов’язкової частки не мають

До обов’язкової частки зараховують вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу на користь цієї особи, а також вартість іншого майна й майнових прав, що перейшли до неї як до спадкоємця (ч. 2 ст. 1241 ЦК).

Зменшити чи позбавити обов’язкової частки може лише суд

Заповідач самостійно позбавити обов’язкової частки не може (ч. 3 ст. 1235 ЦК). Але з цього правила є два законні винятки — обидва проходять через суд.

01
Суд може зменшити розмір

Суд вправі зменшити обов’язкову частку, врахувавши відносини між спадкоємцем і спадкодавцем та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 1241 ЦК). Наприклад, якщо спадкоємець роками не спілкувався з померлим і не потребує підтримки, а спадкове майно — єдине житло для іншого члена сім’ї. Рішення завжди залежить від конкретних обставин.

02
Суд може повністю усунути

Суд може усунути особу від права на спадкування (ст. 1224 ЦК). Підстави серйозні: умисне позбавлення життя спадкодавця чи інших спадкоємців, перешкоджання складанню заповіту, а також ухилення від допомоги спадкодавцю, який через похилий вік, тяжку хворобу чи каліцтво був у безпорадному стані. Ці правила застосовуються до всіх спадкоємців, зокрема й тих, хто має право на обов’язкову частку.

Ані зменшення, ані усунення не відбуваються «автоматично». Це предмет судового спору, і тягар доведення лежить на тому, хто цього вимагає.

Ідеться про зменшення чи позбавлення частки?Такі питання вирішує лише суд, а результат залежить від доказів. За один дзвінок скажемо, з чого почати саме у вас. Перша консультація по телефону — безкоштовна.

Обов’язкову частку не отримати автоматично — спадщину треба прийняти

Обов’язкова частка не «нараховується» сама собою — спадщину треба прийняти. Для цього подають заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини у шестимісячний строк із дня смерті (ст. 1270 ЦК).

Як спливає строк

Відлік починається з дня смерті спадкодавця. Заяву треба встигнути подати в шестимісячне вікно.

День 0
Смерть спадкодавця

Відкривається спадщина — з цього дня рахують шестимісячний строк на її прийняття.

До 6 місяців
Заява нотаріусу

Обов’язковий спадкоємець подає заяву про прийняття спадщини за місцем її відкриття.

Після 6 міс
Свідоцтво про право

Завершальний крок — отримання свідоцтва про право на спадщину.

Малолітні, неповнолітні та недієздатні особи вважаються такими, що прийняли спадщину, без окремої заяви (ч. 4 ст. 1268 ЦК) — але оформлення документів усе одно потрібне.

Порядок дій загалом такий самий, як і при звичайному спадкуванні: відкриття спадкової справи, підтвердження родинного зв’язку та (для дорослих) непрацездатності, отримання свідоцтва про право на спадщину. Якщо нотаріус чи інші спадкоємці оспорюють ваше право або його обсяг — спір вирішує суд. Загальний алгоритм ми детально розібрали в матеріалі про оформлення спадщини.

Обов’язкова частка — тонка тема: тут сходяться і строки, і докази непрацездатності, і оцінка майна, і можливий спір із рештою спадкоємців. Помилка на старті може коштувати частини спадщини. Якщо потрібна допомога, наш напрям — спадкове право. Перша консультація по телефону — безкоштовна:+380 73 051 50 77.

Автор статті
Сулик Роман Андрійович
Адвокат · спадкові справи · Свідоцтво НААУ № 21/2762

Адвокат фонду «Не словом, а дією». Веде спадкові справи: оформлення спадщини, спори між спадкоємцями, заповіти. Пояснює процедуру простими словами й супроводжує клієнта від заяви нотаріусу до рішення суду.

Свідоцтво
НААУ № 21/2762
Спеціалізація
Спадкове право
Практика
Оформлення · спори · суд
Питання

Часті запитання

Якщо дитина малолітня, неповнолітня або повнолітня, але непрацездатна — ні. Вона отримає обов’язкову частку незалежно від заповіту (ч. 1 ст. 1241 ЦК, ч. 3 ст. 1235 ЦК). Працездатну повнолітню дитину заповідач лишити без спадщини може.

Ні. Право мають лише малолітні, неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти (ч. 1 ст. 1241 ЦК). Працездатні повнолітні діти в захищене коло не входять.

Ні. Право на обов’язкову частку має непрацездатна вдова (вдівець), тобто той із подружжя, чий шлюб був офіційно зареєстрований (ч. 1 ст. 1241 ЦК). Незареєстроване спільне проживання такого права не дає.

Так. Досягнення пенсійного віку вже робить особу непрацездатною для цілей ст. 1241 ЦК; факт продовження роботи цього права не скасовує.

На день відкриття спадщини, тобто день смерті спадкодавця (ч. 3 ст. 1223 ЦК). Інвалідність, встановлена вже після смерті, права на обов’язкову частку не дає — така позиція підтверджена й судовою практикою.

Перший крок
Не впевнені, як діяти у вашій ситуації? Почніть із дзвінка

За кілька хвилин підкажемо, з чого почати саме у вашому випадку — без тиску й зайвих обіцянок. Перша консультація по телефону — безкоштовна.

Зателефонувати+380 73 051 50 77
БО "БФ "НЕ СЛОВОМ, А ДІЄЮ"
Неприбуткова · ЄДРПОУ 45898573 · зареєстрована 06.02.2025 · працюємо по всій Україні
Відкриті дані фонду

Не можете говорити зараз — напишіть

Заявка на консультацію — Не словом, а дією

Координатор фонду передзвонить у робочий час, уточнить деталі й скаже, які документи підготувати. Дані не передаємо третім особам.