Як оформити спадщину в Україні: строки, документи і типові помилки

Коли йде близька людина, папери — останнє, про що думаєш. Саме тому 6-місячний строк на спадщину пропускають найчастіше — а потім місяцями відсуджують те, що й так було своїм.

Оформлення спадщини — це прийняття майна померлого через нотаріуса. Спадкоємець протягом 6 місяців від дня смерті подає заяву за місцем відкриття спадщини, а після спливу строку отримує свідоцтво про право на спадщину — на його підставі майно переоформлюють на себе.

Спершу — за заповітом чи за законом. Якщо є дійсний заповіт, майно отримують ті, кого в ньому вказано. Якщо заповіту немає — або він стосується лише частини майна — діє спадкування за законом.

Закон розставляє спадкоємців чергами. Наступна черга отримує право лише тоді, коли немає спадкоємців попередньої — або вони відмовилися чи не прийняли спадщину:

Мати право на спадщину й отримати її — не одне й те саме. Усе тримається на одному строкові — і саме його найчастіше пропускають.

Що робити, якщо строк пропущено. Не все втрачено, але легким шлях уже не буде. Є два варіанти:

• За письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину вчасно, — тоді можна подати заяву нотаріусу пізніше.
• Через суд — якщо згоди немає. Суд може призначити додатковий строк, але лише якщо ви доведете, що пропустили його з поважної причини (тривале лікування, перебування за кордоном, незнання про смерть). Просте «не встиг» поважною причиною не вважається.

Пропустили строк і не певні, чи ваша причина «поважна» для суду, — не вирішуйте наосліп. Зателефонуйте: підкажемо, з чого почати саме у вашому випадку.

Про строк ви знаєте — тепер сам маршрут. Якщо не тягнути, від першого візиту до готового свідоцтва це п’ять кроків.

Точний перелік залежить від складу майна та вашого зв’язку з померлим — нотаріус уточнить його на першій зустрічі.

Головне питання більшості спадкоємців — податок. Ставка залежить від того, ким ви доводитесь померлому та де ви резидент (ст. 174 ПКУ):

Нуль — не тільки для рідних. Нульова ставка діє також, зокрема, для осіб з інвалідністю I групи та дітей-сиріт.

Якщо ставка не нульова — додатково сплачується військовий збір.

Крім податку — є нотаріальні витрати за оформлення. Конкретні суми залежать від майна та регіону, тож уточнюйте їх безпосередньо у нотаріуса.

Заповіт — це особисте розпорядження людини на випадок смерті. Заповідач може залишити майно будь-кому — родичу, сторонній особі чи організації — і в будь-яких частках. Заповіт посвідчує нотаріус; людина має право будь-коли за життя його змінити або скасувати, і чинним буде останній.

Свідоцтво про право на спадщину — це ще не кінець. Далі майно треба переоформити на себе, і для різних об’єктів процедура різна:

• Нерухомість (квартира, будинок). На підставі свідоцтва право власності реєструють у Державному реєстрі речових прав — через нотаріуса або ЦНАП.
• Земельна ділянка. Додатково знадобляться документи на землю (кадастровий номер, витяг), після чого право теж реєструють у Держреєстрі.
• Автомобіль. Перереєстрація відбувається в сервісному центрі МВС — зі свідоцтвом про спадщину, техпаспортом і документами спадкоємця.
• Банківські рахунки та частки в бізнесі. Свідоцтво подається у банк або для внесення змін до реєстру юридичних осіб.

Саме на цьому етапі спливають старі борги за майном чи неточності в документах — тому оцінку й перелік краще уточнити в нотаріуса заздалегідь.

Орієнтир простий. Свідоцтво про право на спадщину видають не раніше, ніж мине 6 місяців від дня смерті — саме стільки закон дає всім спадкоємцям, щоб заявити про себе. До цього моменту справу лише формують.

Без спорів — швидко. Зі спорами — місяці. Просте оформлення після спливу строку триває недовго. Конфлікт між родичами або пропущений строк можуть розтягнути справу на місяці.

Висновок один — не відкладайте перший візит до нотаріуса.