Спадщина під час воєнного стану: як прийняти й не втратити
Найпоширеніший і найдорожчий міф війни: «строки зупинені, встигну потім». Ні. Розбираємо, що воєнний стан реально змінює у спадкуванні, а що — ні, і як не втратити майно через прострочення.
- 6-місячний строк на прийняття спадщини не зупиняється автоматично через війну — це підтвердив Верховний Суд (ст. 1270 ЦК).
- Якщо смерть зареєстрували пізніше ніж через місяць після загибелі — строк рахують від дня реєстрації смерті, а не від дня загибелі (п. 20 Прикінцевих положень ЦК; станом на серпень 2026 норма чинна).
- Спадщину на окупованій території чи в зоні бойових дій може завести будь-який нотаріус України.
- Пропущений через окупацію чи переміщення строк — можлива «поважна причина» для суду (ст. 1272 ЦК).
Головне: війна не зупиняє відлік. 6 місяців — це 6 місяців
Найнебезпечніше, у що вірять спадкоємці: «поки війна — час стоїть, приймати спадщину можна коли завгодно». Це неправда, і саме через цю віру люди втрачають майно.
6 місяців — строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК). Не подали заяву нотаріусу за пів року — вважаєтесь такими, що спадщину не прийняли.
Закон незмінний. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого її оголошено померлою (ст. 1220 ЦК). Загальний порядок і документи ми детально розписали в гайді про оформлення спадщини — воєнний стан цього базового процесу не скасовує, лише додає кілька спеціальних правил.
Звідки взявся міф. На початку війни постанова КМУ від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» містила норму про зупинення строку. Але Верховний Суд у постанові КЦС ВС від 30.10.2023 у справі №196/143/21 вказав: це положення не застосовується, бо суперечить Цивільному кодексу — постанова уряду не може скасувати норму кодексу. Згодом п. 3 постанови КМУ №164 про зупинення строку офіційно скасовано — постановою КМУ №469 від 09.05.2023. Тож розраховувати на «автоматичне +4 місяці» небезпечно.
Воєнний стан змінює лише одне — точку відліку строку
Це головне корисне знання. У 2024 році запрацювала спеціальна норма для війни (Закон від 08.11.2023 №3450-IX, чинний з 30.01.2024). Вона додала пункт 20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.
Суть. Якщо державна реєстрація смерті відбулася пізніше ніж через один місяць після дня смерті (або дня, з якого особу оголошено померлою), то строки за статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 ЦК обчислюються з дня державної реєстрації смерті.
Правило вмикається, якщо між днем смерті та державною реєстрацією смерті минуло більше місяця.
Час відкриття спадщини — день смерті. Але на окупованій території чи в зоні боїв зареєструвати її вчасно часто неможливо.
Реєстрація відбулася пізніше ніж через місяць після дня смерті — вмикається спеціальне правило п. 20.
6-місячний строк рахують від дня державної реєстрації смерті, а не від дня загибелі.
Важливо про строк дії цієї норми. Пункт 20 діє лише під час воєнного стану і ще два роки після його припинення. Станом на серпень 2026 воєнний стан триває, тож правило чинне. Це не постійна норма: після спливу цих двох років точку відліку рахуватимуть за загальними правилами.
Навіщо це потрібно. На окупованих територіях і в зоні боїв смерть часто неможливо зареєструвати вчасно. Норма захищає таких спадкоємців: ваш 6-місячний строк не «згорає», поки ви фізично не могли отримати свідоцтво про смерть — відлік стартує від дати реєстрації.
Спадщину на окупованій території чи в зоні бойових дій заведе будь-який нотаріус України
Дві типові проблеми: нотаріус за місцем відкриття недоступний, і немає українського свідоцтва про смерть.
Куди подавати заяву
У період воєнного стану завести спадкову справу може будь-який нотаріус України, незалежно від місця відкриття спадщини. Це прямо встановлено наказом Мін’юсту від 11.03.2022 №1118/5 (у межах рамкової постанови КМУ від 28.02.2022 №164).
Шукати нотаріуса саме у вашому окупованому місті або чекати, поки нотаріус за місцем відкриття стане доступним.
Іти до найближчого доступного нотаріуса — у воєнний стан спадкову справу заводить будь-який нотаріус України.
Як підтвердити смерть
Документи про смерть, видані окупаційною владою, українське право не визнає — це випливає із Закону №1207-VII про правовий режим тимчасово окупованих територій. Якщо українського свідоцтва про смерть немає, маршрут такий:
Факт смерті встановлюють через суд у порядку окремого провадження.
Після рішення суду смерть реєструють у ДРАЦС.
І вже тоді нотаріус відкриває спадкову справу.
Якщо людина зникла безвісти на війні, спадщину відкриють лише після рішення суду
Немає тіла і немає факту смерті — спадщину відкрити не можна, бо немає з чого рахувати. Спершу особу треба оголосити померлою через суд.
Для військового контексту діє окреме правило. Фізичну особу, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями чи збройним конфліктом, суд може оголосити померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин суд може зробити це й раніше — але не раніше ніж через шість місяців (ч. 2 ст. 46 ЦК).
Лише після набрання рішенням суду законної сили відкривається спадщина і починає спливати строк на її прийняття.
Ключове для родин зниклих безвістиПропустили 6 місяців — ще не все втрачено
Якщо строк усе ж сплив, є два шляхи (ст. 1272 ЦК):
| Шлях | Що потрібно | Слабке місце |
|---|---|---|
| Згода інших спадкоємців — без суду | Письмова згода спадкоємців, які вже прийняли спадщину, подана нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тоді ви теж можете подати заяву. | Якщо хоч один проти — не спрацює. |
| Суд — додатковий строк | Довести, що строк пропущено з поважної причини, — тоді суд може визначити додатковий строк для подання заяви. | Кожен випадок суд розглядає індивідуально. |
Поважна причина — це об’єктивна, непереборна перешкода.
Проживання в іншому місті чи незнання про майно самі по собі поважними не вважаються.
Перебування на окупованій території, полон, вимушене переміщення, тривала недоступність нотаріуса.
Практичний висновок: не чекайте «кращих часів». Подайте заяву будь-якому доступному нотаріусу в межах строку — це майже завжди простіше за суд. Питання зі спадщиною на окупованій території чи пропущеним строком краще вести з адвокатом — напрям спадкове право.
Часті запитання
Ні. 6-місячний строк діє (ст. 1270 ЦК). Норму постанови КМУ №164 про зупинення Верховний Суд визнав такою, що не застосовується (постанова КЦС ВС від 30.10.2023 у справі №196/143/21), бо вона суперечить кодексу. Згодом цей пункт постанови офіційно скасовано постановою КМУ №469 від 09.05.2023.
Встановити факт смерті (або оголосити особу померлою) через суд, зареєструвати смерть у ДРАЦС, після чого звернутися до нотаріуса. Заяву прийме будь-який нотаріус України (наказ Мін’юсту від 11.03.2022 №1118/5; постанова КМУ №164 як рамковий акт). Документи про смерть від окупаційної влади не визнаються — Закон №1207-VII.
Від дня державної реєстрації смерті, а не від дня загибелі, — за умови, що реєстрація відбулася пізніше ніж через місяць після смерті (п. 20 Прикінцевих положень ЦК, введений Законом №3450-IX). Правило діє під час воєнного стану і два роки після нього; станом на серпень 2026 воно чинне.
Так, через суд, якщо доведете поважність причини (ст. 1272 ЦК). Окупація, полон, вимушене переміщення — типові підстави, які суди беруть до уваги. Або — за письмовою згодою інших спадкоємців без суду.
Спочатку — оголосити його померлим через суд: за загальним правилом через 2 роки після закінчення воєнних дій, але суд може й раніше — не раніше 6 місяців (ч. 2 ст. 46 ЦК). Спадщина відкривається після набрання рішенням суду законної сили.
За кілька хвилин підкажемо, з чого почати саме у вашому випадку — без тиску й зайвих обіцянок. Перша консультація по телефону — безкоштовна.
Зателефонувати+380 73 051 50 77БО "БФ "НЕ СЛОВОМ, А ДІЄЮ"Неприбуткова · ЄДРПОУ 45898573 · зареєстрована 06.02.2025 · працюємо по всій Україні
Відкриті дані фонду
Не можете говорити зараз — напишіть
Координатор фонду передзвонить у робочий час, уточнить деталі й скаже, які документи підготувати. Дані не передаємо третім особам.