Виплати військовим: чому не нараховують «бойові» і як стягнути недоплачене
100 000 грн за участь у бойових діях, грошове забезпечення, ОГД за поранення — найчастіше гроші «застрягають» через помилку в наказі, а не через відмову держави. Розбираємо, як перевірити нарахування, зібрати докази участі і провести справу від рапорту до суду.
Гроші за службу найчастіше не доходять не тому, що «держава відмовила», а через помилку в наказі: людину не внесли у список, переплутали період або тихо зняли винагороду. Добра новина в тому, що такі помилки виправляються — якщо діяти документами і вкладатися у строки.
Виплат кілька, і в кожної своя норма. Щомісячне грошове забезпечення нараховують за постановою КМУ № 704; додаткову винагороду 100 000 грн на місяць за безпосередню участь у бойових діях (пропорційно фактичному часу участі) та 30 000 грн за виконання бойових (спеціальних) завдань — за постановою КМУ № 168; одноразову грошову допомогу (ОГД) за поранення чи інвалідність — за статтями 16 і 16-2 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» у порядку постанови КМУ № 975. Перший крок у будь-якій справі — зрозуміти, яка саме виплата не дійшла і за якою нормою її вимагати.
- Підстава виплати — наказ по частині. Немає вас у списку наказу — немає нарахування, хоч би скільки ви фактично воювали. Помилку в наказі виправляють і без суду.
- Розрахунковий лист видають за рапортом — він показує, що нарахували і чого не нарахували. Без нього ви сперечаєтеся наосліп.
- Для «бойових» вирішують докази безпосередньої участі: бойові розпорядження, виписки з журналу бойових дій, бойові донесення, довідки.
- Строк на позов — шість місяців з дня, коли ви дізналися про невиплату (частина 2 статті 122 КАСУ); для чинного військовослужбовця суд може порахувати і місяць за частиною 5 — тому зволікати не можна.
Три групи виплат: що і за якою нормою
Перша помилка у справах про виплати — неправильна підстава. Вимагаєте «бойові» за нормою про грошове забезпечення чи ОГД «як спадщину» — отримуєте формальну відмову, навіть маючи право на гроші.
| Виплата | Норма | Що вирішує |
|---|---|---|
| Грошове забезпечення (щомісячне) | постанова КМУ № 704 | Розрахунковий лист: чи все нараховано і чи не «зняли» зайвого |
| Додаткова винагорода: 100 000 грн за участь у боях, 30 000 грн за бойові (спеціальні) завдання | постанова КМУ № 168 | Наказ зі списком + докази безпосередньої участі; 100 000 грн — пропорційно часу участі |
| ОГД за поранення, інвалідність чи втрату працездатності | ст. 16, 16-2 Закону № 2011-XII, постанова КМУ № 975 | Довідка про обставини травми + постанова ВЛК про причинний зв’язок зі службою |
Розміри ОГД рахують у прожиткових мінімумах. За інвалідність внаслідок поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини: I група — 400 прожиткових мінімумів (у 2026 році це 1 331 200 грн), II — 300 (998 400 грн), III — 250 (832 000 грн); якщо зв’язок лише з проходженням служби — кратності значно нижчі. Саме тому в заяві важлива не «сума з голови», а правильна група і правильна кратність.
«Немає фінансування» — не аргумент. Закон називає ОГД гарантованою державою виплатою (стаття 16 Закону № 2011-XII): вона не залежить від наявності коштів у частині й не є благодійністю. Відмовити у призначенні «через брак фінансування» не можна — це підстава для скарги і позову. Сама виплата ОГД здійснюється в порядку черговості, але особам з інвалідністю I групи — позачергово.
Чому насправді не платять: чотири типові причини
Перша — вас немає у списку наказу. Винагороду за постановою № 168 виплачують на підставі наказу командира зі списком: кого не внесли — тому не нарахували. Друга — помилка в періоді: участь у бойових діях була довшою, ніж записано. Третя — зняли «за СЗЧ», якого не було або який уже закритий. Четверта — немає доказів безпосередньої участі: сама лише служба у районі бойових дій без бойових розпоряджень і записів у документах частини для «бойових» не достатня.
Тому спершу — документи, потім вимоги. Письмовий рапорт командиру через канцелярію (з вхідним номером і копією собі): видати розрахунковий лист за місяць і копію наказу про додаткову винагороду. З відповіді стає видно, у чому саме проблема — не внесли, недорахували чи зняли. Далі вимога стає адресною: внести у список, донарахувати, виправити період.
Шлях грошей: рапорт, скарга, суд
Кожен етап фіксуйте письмово: вхідні номери, копії, дати. Саме ці папери потім виграють суд — або роблять його непотрібним.
Про видачу розрахункового листа і копії наказу, потім — про внесення у список чи донарахування. Через канцелярію, з вхідним номером.
Командиру вищого рівня і до профільного департаменту Міноборони — фінансів (грошове забезпечення) або соціального забезпечення (ОГД). Часто помилку виправляють саме тут, без суду. Відповідь — у строки закону про звернення громадян.
Відповідачі — військова частина і Міноборони. Строк — шість місяців з дня, коли ви дізналися про невиплату (ч. 2 ст. 122 КАСУ); для чинних військовослужбовців безпечніше закладати місяць.
П’ять кроків, щоб гроші дійшли
Грошове забезпечення (№ 704), «бойові» (№ 168) чи ОГД (ст. 16 Закону № 2011-XII, № 975) — у кожної свої документи і своя логіка доказування.
Рапорт через канцелярію з вхідним номером. Без цих двох документів не видно навіть, у чому проблема: не внесли, недорахували чи зняли.
Бойові розпорядження, виписки з журналу бойових дій, бойові донесення, довідки про безпосередню участь. Для «бойових» це головний аргумент — суди оцінюють саме докази, а не лише текст наказу.
Адресна вимога: внести у список, виправити період, донарахувати суму. Мовчать місяць — скарга вищому командуванню і до профільного департаменту МОУ.
До окружного адмінсуду проти частини і МОУ, з розрахунком суми і доказами досудових звернень. Чинні військовослужбовці у справах, пов’язаних із виконанням військового обов’язку, звільнені від судового збору (п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» № 3674-VI).
Типові помилки, які з’їдають гроші
Вимагати «по пам’яті»: без розрахункового листа, наказу і доказів участі. Частина відповідає відпискою, час іде, а строк на позов рахується з дня, коли ви дізналися про невиплату.
Будувати документальний ланцюжок: розрахунковий лист → наказ → докази участі → адресний рапорт → скарга → позов. Кожен крок з вхідним номером і копією собі.
Помилка перша — плутати виплати між собою. Винагорода за безпосередню участь у бойових діях і винагорода за виконання бойових (спеціальних) завдань — різні суми (100 000 і 30 000 грн) і різні підстави; ОГД за поранення і ОГД за інвалідність — теж. Формально «не та» вимога дає формально «законну» відмову.
Помилка друга — тягнути зі строками. Шість місяців за ч. 2 ст. 122 КАСУ минають швидше, ніж здається; після досудового оскарження строк стає три місяці з дня вручення відповіді (ч. 4 ст. 122), а для чинного військовослужбовця суд може застосувати й місячний строк за ч. 5 тієї ж статті — практика неоднорідна, і закладатися на «пів року точно є» ризиковано. Помилка третя — оформлювати ОГД «як спадщину» в нотаріуса. ОГД призначає і виплачує Міноборони — рішення ухвалює розпорядник бюджетних коштів, а не нотаріус: це окрема адміністративна процедура зі своїм переліком отримувачів.
І не зупиняйтеся на першій відписці. «Немає коштів», «не передбачено», «зверніться пізніше» — не юридичні аргументи. Виплати гарантовані законом, помилки в наказах виправляються, а бездіяльність командування оскаржується — спершу по вертикалі, потім у суді.
Часті запитання про виплати військовослужбовцям
Назвіть виплату, період і що вже маєте на руках — скажемо, за якою нормою вимагати, які документи витребувати і чи встигаєте зі строками. Перша консультація по телефону — безкоштовна, слухавку бере координатор фонду.
Зателефонувати+380 73 051 50 77БО "БФ "НЕ СЛОВОМ, А ДІЄЮ"Неприбуткова · ЄДРПОУ 45898573 · зареєстрована 06.02.2025 · працюємо по всій Україні
Відкриті дані фонду
Не можете говорити зараз — напишіть
Координатор фонду передзвонить у робочий час, уточнить деталі й скаже, які документи підготувати. Дані не передаємо третім особам.