Звільнення від відповідальності за СЗЧ: три умови і свіжа практика Верховного Суду
Верховний Суд оприлюднив огляд практики про звільнення від кримінальної відповідальності. Пояснюємо, які три умови ставить частина 5 статті 401 Кримінального кодексу, як касаційний суд читає слово «вперше» і чому без письмової згоди командира механізм не працює.
- 01Умов рівно три — і вони працюють разом. Особа вперше під час воєнного стану вчинила правопорушення за ст.407 або ст.408, добровільно звернулася з клопотанням про намір повернутися до служби і має письмову згоду командира: ч.5 ст.401 Кримінального кодексу.
- 02Звільняє тільки суд. Прокурор лише складає і надсилає клопотання; саме звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється судом — ч.1 ст.286 Кримінального процесуального кодексу, а провадження закривається за п.1 ч.2 ст.284 КПК.
- 03Без згоди командира — ні. Прокурор або суд зобов’язані отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини на продовження служби: абз.2 ч.2 ст.286 і ч.1 ст.287 КПК. ККС ВС відмовляє, коли командир такої згоди не дає.
- 04Після ухвали — строк на прибуття. Суд зобов’язує прибути до частини не пізніше 72 годин (абз.2 ч.3 ст.288 КПК), а закон про військовий обов’язок формулює це як «не пізніше трьох діб» — ч.2 ст.24 ЗУ №2232-XII.
Що дає частина 5 статті 401 КК
Частина 5 статті 401 Кримінального кодексу дозволяє звільнити від кримінальної відповідальності військовослужбовця, який уперше під час воєнного стану вчинив правопорушення за ст.407 (самовільне залишення частини або місця служби) чи ст.408 (дезертирство). Цю частину додав Закон №3902-IX від 20.08.2024 — окремої спеціальної підстави саме для цих складів у Кодексі раніше не було.
Важливо розуміти межі норми:
- Це не декриміналізація. Статті 407 і 408 КК діють, санкції не змінені; норма лише дає підставу закрити провадження без вироку.
- Це не автоматизм. У тексті сказано «може бути звільнена» — рішення ухвалює суд, оцінивши наявність усіх умов (ч.5 ст.401 КК).
- Охоплено лише два склади. Ст.407 і ст.408 КК. На непокору (ст.402 КК) чи інші військові правопорушення ця підстава не поширюється.
- Особа може заперечити. Якщо підозрюваний або обвинувачений заперечує проти закриття з цієї підстави, розслідування і суд проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч.3 ст.285 КПК).
- Служба продовжується. З дня прибуття до військової частини (але не пізніше набрання ухвалою законної сили) військова служба і дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового та здійснення продовольчого, речового й інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії (ч.2 ст.24 ЗУ №2232-XII).
Три умови, без яких нічого не спрацює
Верховний Суд сформулював підстави застосування норми як закритий перелік із трьох елементів. Вони працюють тільки разом — відсутність будь-якого знімає питання про звільнення.
- 1. Вперше і під час воєнного стану. Особа під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.407 або ст.408 КК.
- 2. Добровільне звернення. Особа сама звернулася з клопотанням до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до цієї чи іншої військової частини або до місця служби для продовження служби.
- 3. Письмова згода командира. Має бути письмова згода командира (начальника) відповідної військової частини на продовження проходження такою особою військової служби.
Цей перелік наведено в постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 15.10.2025 у справі №484/3679/23 (огляд ККС ВС, розд. 3.3). Там же Суд визнав, що в обставинах тієї справи добровільне повернення до місця тимчасової дислокації частини із зарахуванням наказом командира на всі види забезпечення відповідає змісту вимоги про добровільне звернення.
Частина 5 статті 401 КК не скасовує кримінальне провадження і не діє сама собою.
Вона не поширюється на інші статті розділу XIX, крім ст.407 і ст.408 КК, не застосовується до того, хто вчинив ці діяння повторно, і не працює без письмової згоди командира. Рішення ухвалює суд — ні слідчий, ні прокурор, ні командир звільнити від відповідальності не можуть (ч.1 ст.286 КПК).
Як Верховний Суд читає слово «вперше»
Саме «вперше» найчастіше стає полем спору. У 2025—2026 роках ККС ВС дав дві різні відповіді для двох різних ситуацій.
- Два окремі епізоди без єдиного умислу — це вже не «вперше». Вчинення двох самостійних діянь самовільного залишення частини, не об’єднаних єдиним умислом, свідчить про відсутність обов’язкової умови (постанова ККС ВС від 04.02.2025 у справі №295/2490/24).
- Епізоди без вироку не рахуються проти особи. Якщо інші діяння розглядаються в іншому провадженні або взагалі не розслідуються і вироку немає, суд може вважати діяння вчиненим уперше — інакше було б порушено презумпцію невинуватості (постанова ККС ВС від 03.08.2026 у справі №183/7165/23).
- Витяг з наказу командира сам по собі — не доказ повторності. У справі №183/7165/23 Суд не взяв до уваги відомості наказу про самовільне залишення частини, бо відповідного обвинувачення в цій справі не було, а вироку в іншій — теж.
- Суд не може додавати умов від себе. Приписи Загальної частини КК, зокрема ч.1 ст.44 КК, визначають зміст норм Особливої частини, тому обмежувати застосування ч.5 ст.401 КК додатковими умовами, яких немає в самій нормі, не можна (постанова ККС ВС від 13.08.2026 у справі №638/20690/23).
- Поточне перебування на службі не є умовою. У тій самій справі ККС ВС зазначив: положення КПК не ставлять можливість звільнення в залежність від факту перебування особи на військовій службі на час ухвалення рішення.
- Один епізод самовільного залишення частини в межах цього провадження.
- Інші епізоди розглядаються в іншому провадженні або не розслідуються, і обвинувального вироку за ними немає.
- Відомості наказу командира про попереднє залишення частини без відповідного обвинувачення чи вироку до уваги не беруться.
- Підстава: презумпція невинуватості — суд не оцінює діяння поза межами висунутого обвинувачення (справа №183/7165/23, 03.08.2026).
- Два самостійні діяння самовільного залишення частини, не об’єднані єдиним умислом.
- Є обвинувальний вирок за тотожне чи однорідне правопорушення в іншому провадженні щодо цієї ж особи.
- Доведена винуватість в одному провадженні у тому епізоді, що утворює повторність, і в наступному, який кваліфікується як повторний.
- Наслідок: обов’язкової умови «вперше» немає, тому звільнення за ч.5 ст.401 КК неможливе (справа №295/2490/24, 04.02.2025).
Згода командира: форма і відмова
Згода командира — єдина умова, яка не залежить від самої людини. Закон не встановлює її форми, і це працює на користь військовослужбовця.
- Форма — будь-яка письмова. Ні ст.401 КК, ні ст.286 і 287 КПК не містять вимог щодо конкретної форми згоди — це може бути лист, наказ чи розпорядження (постанова ККС ВС від 15.10.2025 у справі №484/3679/23).
- Наказ про зарахування на забезпечення підходить. Наказ командира про зарахування військовослужбовця на всі види забезпечення визнано належним письмовим підтвердженням згоди.
- Відмова командира закриває шлях. Коли командир листом повідомив Верховний Суд, що згоди не дає, підстав для задоволення клопотання не було (постанова ККС ВС від 31.03.2025 у справі №295/8165/23).
- Немає заяви про намір служити — немає підстави. Якщо засуджений жодної заяви про бажання продовжити службу не подавав і таких даних у матеріалах немає, ч.5 ст.401 КК не застосовується (постанова ККС ВС від 29.07.2025 у справі №638/18074/23).
- Для засуджених є окремий шлях. У такому разі ККС ВС вказує на право звернутися до адміністрації виправної установи із заявою про умовно-дострокове звільнення для проходження служби за контрактом — ст.81-1 КК.
Норма не закриває справу сама. Вона лише дає суду підставу — за умови, що всі три елементи зібрані одночасно.
Процедура і що буде після ухвали
Механізм реалізується за правилами Кримінального процесуального кодексу, а не «домовленостями в частині». Закон №3902-IX від 20.08.2024 одночасно вніс зміни і до КПК.
- На досудовому розслідуванні. Встановивши підстави і отримавши згоду підозрюваного, прокурор складає клопотання і надсилає його до суду; він також має отримати письмову згоду командира (ч.2 ст.286 КПК).
- До клопотання додається. Письмова згода особи на звільнення і письмова згода командира про можливість продовження служби (ч.1 ст.287 КПК).
- У суді після обвинувального акта. Якщо сторона звернеться з таким клопотанням вже під час судового провадження, суд має розглянути його невідкладно (ч.4 ст.286 КПК).
- Результат. Суд ухвалою закриває провадження і звільняє особу від відповідальності (ч.3 ст.288 КПК); підстава закриття — п.1 ч.2 ст.284 КПК. Ухвалу можна оскаржити в апеляційному порядку.
- Строк прибуття. Суд зобов’язує невідкладно поновити особу на службі, а саму особу — прибути до частини не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили (абз.2 ч.3 ст.288 КПК); ч.2 ст.24 ЗУ №2232-XII формулює це як «не пізніше трьох діб».
- Можливо і в касації. Військовослужбовець, який уперше вчинив правопорушення за ч.5 ст.407 КК, може бути звільнений від відповідальності в тому числі судом касаційної інстанції (постанова ККС ВС від 31.07.2025 у справі №183/12595/23). У справі №638/20690/23 (13.08.2026) ККС ВС скасував рішення попередніх інстанцій у частині засудження за ч.5 ст.407 КК і закрив провадження за п.1 ч.2 ст.284 КПК.
- Зафіксуйте письмово намір продовжити службу: клопотання подається слідчому, прокурору або суду — залежно від стадії провадження (ч.5 ст.401 КК).
- Заздалегідь узгодьте з командиром письмову згоду. Форма вільна: лист, наказ або розпорядження — вимог до конкретного документа закон не містить.
- Якщо ви вже повернулися до частини і зараховані наказом на всі види забезпечення — збережіть витяг із цього наказу: ККС ВС визнає його підтвердженням згоди командира.
- Перевірте, чи немає щодо вас обвинувального вироку за інший епізод самовільного залишення частини: саме вирок, а не наказ чи рапорт, руйнує умову «вперше».
- Після ухвали суду не зволікайте: строк прибуття до частини — не пізніше 72 годин (трьох діб) від набрання ухвалою законної сили.
Адвокат фонду «Не словом, а дією». Спеціалізується на мобілізації та військовій службі: відстрочки й бронювання, спори з ТЦК, оскарження рішень. Пояснює новий цифровий порядок простими словами й супроводжує клієнта від заяви до результату.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює юридичну консультацію. Наведені правові позиції взято з офіційних оглядів судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду; для повного розуміння висновку слід ознайомитися з повним текстом відповідної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Точні формулювання норм звіряйте з першоджерелами на дату звернення.
Часті питання
Ні. У нормі сказано «може бути звільнена», а саме звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом (ч.1 ст.286 КПК). Суд перевіряє наявність усіх трьох умов: вчинення правопорушення вперше під час воєнного стану, добровільне звернення з клопотанням і письмову згоду командира.
Лише на ст.407 (самовільне залишення військової частини або місця служби) і ст.408 (дезертирство) Кримінального кодексу. На інші військові кримінальні правопорушення, зокрема непокору за ст.402 КК, ця підстава не поширюється.
Закон вимагає лише письмову форму. Ні ст.401 КК, ні ст.286 і 287 КПК не встановлюють конкретного виду документа — це може бути лист, наказ чи розпорядження. Верховний Суд у справі №484/3679/23 визнав належним підтвердженням наказ командира про зарахування військовослужбовця на всі види забезпечення.
Огляд ККС ВС зазначає, що законодавець не встановив заборони застосування ч.5 ст.401 КК до засуджених, адже норма не визначає процесуального статусу особи. У справах №183/12595/23 і №638/20690/23 касаційний суд скасовував рішення попередніх інстанцій у частині засудження за ч.5 ст.407 КК і звільняв особу від кримінальної відповідальності.
Два самостійні діяння самовільного залишення частини, не об’єднані єдиним умислом, умову «вперше» руйнують (справа №295/2490/24). Водночас, якщо інший епізод розглядається в окремому провадженні і обвинувального вироку за ним немає, суд може вважати діяння вчиненим уперше — так вирішив ККС ВС у справі №183/7165/23 від 03.08.2026.
Суд своєю ухвалою зобов’язує особу прибути до відповідної військової частини або місця служби не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили (абз.2 ч.3 ст.288 КПК). Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» формулює цей строк як «не пізніше трьох діб» (ч.2 ст.24). Командир при цьому зобов’язаний поновити особу на військовій службі.
Потрібно підготувати клопотання за ч.5 ст.401 КК?
Оцінимо, чи зібрані всі три умови, і підкажемо, яких документів бракує. Перша консультація по телефону — безкоштовна: +380 73 051 50 77.
Перша консультація по телефону — безкоштовна
Не передаємо ваші дані третім особам. Працюємо без тиску й зайвих обіцянок.
БО "БФ "НЕ СЛОВОМ, А ДІЄЮ"Неприбуткова · ЄДРПОУ 45898573 · зареєстрована 06.02.2025 · працюємо по всій Україні
Відкриті дані фонду