Підтвердження страхового стажу: що змінив закон №4851-IX

Закон №4851-IX від 09.04.2026 вніс зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Він набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем опублікування, — з 2 серпня 2026 року.

Змін чотири, і всі вони про одне: як людині довести свій стаж.

• Нова підстава зарахування стажу. Пункт 3-1 розділу XV доповнено підпунктом 6 — про періоди роботи, за які внесок нарахований, але не сплачений.
• Новий пункт 3-2 розділу XV. У самому законі закріпили перелік доказів стажу за період до запровадження персоніфікованого обліку — від трудової книжки до показань свідків і рішення суду.
• Нова редакція статті 44. Відомості, які вже є в публічних електронних реєстрах, документального підтвердження не потребують, а витребування таких документів у людини прямо заборонено.
• Нові обов’язки Пенсійного фонду за статтею 64. Допомагати у витребуванні документів і самостійно отримувати дані з реєстрів у порядку електронної взаємодії.

Пенсійний фонд підтвердив запуск норми окремим роз’ясненням від 30 липня 2026 року (pfu.gov.ua).

Головна новела сформульована вузько, і кожне слово в ній має значення. Підпункт 6 пункту 3-1 розділу XV Закону №1058-IV працює лише за одночасного дотримання умов.

• Робота на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
• Внесок не сплачено і у страхувальника є заборгованість зі сплати страхових внесків (єдиного внеску).
• Звітність за ці періоди подана роботодавцем — саме вона підтверджує нарахування.
• Сума нарахування — не менше мінімального страхового внеску. Це добуток мінімальної зарплати і ставки єдиного внеску за відповідний місяць (ст.1 Закону №1058-IV).

Обсяг норми теж окреслено чітко. Пункт 3-1 говорить про стаж для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 — про врахування таких періодів при обчисленні розміру пенсії він не згадує.

Нагадаємо орієнтири самої статті 26 на 2026 рік: 60 років при стажі не менше 33 років, 63 роки — при стажі від 23 до 33 років, 65 років — при стажі від 15 до 23 років.

Для переселенців проблема зазвичай інша: не борг роботодавця, а відсутність документів. Тут працює Порядок, затверджений Постановою КМУ №637 від 12.08.1993, і закон №4851-IX підняв ті самі докази на рівень самого Закону №1058-IV (новий пункт 3-2).

Чим можна закрити період роботи:

• Дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
• Документи від роботодавця: довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу зарплати, письмові трудові договори з відмітками про виконання, посвідчення, характеристики.
• Банківські документи, що підтверджують транзакції з нарахування або виплати заробітної плати.
• Документи архівних установ, а також видані за місцем роботи, служби чи навчання.
• Показання не менше двох свідків — у випадках і порядку, визначених Кабінетом Міністрів.
• Рішення суду про встановлення періоду перебування у трудових відносинах та характеру виконуваної роботи.

Саме «окупаційний» випадок описує абзац другий пункту 18 Порядку №637: стаж встановлюють за показаннями свідків, якщо підприємство або його правонаступник розміщується чи розміщувалося на тимчасово окупованій території, у районі бойових дій, в оточенні, а також якщо документи пошкоджені або знищені внаслідок агресії.

Друга половина закону — не про людину, а про орган. Обов’язки Пенсійного фонду розширено так, щоб збір даних не перекладали на заявника.

• Не вимагати зайвого. Відомості, наявні в публічних електронних реєстрах, документального підтвердження не потребують; витребування таких документів в особи заборонено (ч.1 ст.44 Закону №1058-IV).
• Самостійно отримувати дані. Фонд отримує з реєстрів відомості про трудову діяльність, зарплату і сплату єдиного внеску в порядку електронної інформаційної взаємодії (пп.13-2 ч.2 ст.64).
• Допомагати з документами. Фонд зобов’язаний надавати допомогу у витребуванні документів, потрібних для призначення чи перерахунку пенсії (пп.13-1 ч.2 ст.64).
• Пояснювати шлях при відмові. Якщо відмовили через брак стажу за частинами першою-третьою статті 26, Фонд має поінформувати про порядок підтвердження стажу, зокрема про встановлення періоду трудових відносин у судовому порядку.
• Повідомляти про прогалини. Якщо потрібних відомостей у реєстрах немає, орган інформує особу, зокрема через електронний кабінет на вебпорталі Фонду (ч.2 ст.44).

Окремо варто пам’ятати про частину другу статті 44: пенсію за віком призначають автоматично, без звернення, якщо людина не повідомила про бажання вийти на пенсію пізніше.

Нові норми не працюють самі собою: вони дають підстави, які ще треба заявити. Логіка дій проста.

• Перевірте свої дані в електронному кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду — які періоди є в реєстрі застрахованих осіб, а які випали.
• Порівняйте з трудовою книжкою. За період до запровадження персоніфікованого обліку вона лишається основним документом (п.3-2 розділу XV, п.1 Порядку №637).
• Для періодів із боргом роботодавця просіть перевірити подану ним звітність: за новим підпунктом 6 важливий сам факт нарахування внеску не менше мінімального і поданий звіт.
• Якщо документів немає через ліквідацію підприємства, окупацію чи знищення архіву — готуйте двох свідків, які працювали з вами і мають документи про власну роботу за цей час (пп.17, 18 Порядку №637).
• Отримали відмову — беріть її письмово і дивіться, які саме періоди не зараховані та з якої причини.
• Крайній інструмент — суд. Закон прямо називає рішення суду про встановлення періоду перебування у трудових відносинах і характеру роботи як доказ стажу.

Кабінет Міністрів має привести свої акти у відповідність із законом — на це відведено тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування (п.2 розділу II закону №4851-IX). Тобто деталі процедури ще можуть уточнити.