Консульські дії за кордоном: як з 8 серпня перевіряють військово-обліковий документ

Постанова Кабінету Міністрів №981 від 29 липня 2026 року набрала чинності 8 серпня 2026 року — з дня опублікування в «Урядовому кур’єрі» (№165). Вона не запровадила новий обов’язок, а вперше закріпила окремим актом уряду, як консул перевіряє військово-обліковий документ.

• Що затверджено. Два документи: Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Порядок перевірки дійсності військово-облікових документів консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи України.
• Правова підстава. Постанову ухвалено відповідно до ч.7 ст.5 і ч.4 ст.14 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» №1951-VIII та ч.5 ст.20 Закону «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII.
• Що скасовано. Втратили чинність три постанови про Порядок ведення Реєстру: №523 від 10.05.2024, №704 від 17.06.2024 і №1180 від 15.10.2024.
• Доступ до Реєстру обмежений. Це прямо встановлено п.2 самої постанови.
• Дата застосування. Уся постанова діє з 8 серпня 2026 року, крім пунктів 12 і 13 Порядку перевірки — вони набирають чинності через шість місяців з дня набрання чинності постановою (п.7).

Тобто з 8 серпня в консульстві діють нові правила перевірки, але найчутливіша частина — про тих, у кого військово-облікового документа немає взагалі, — поки що відкладена.

Порядок стосується громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які в умовах воєнного стану звертаються до закордонної дипломатичної установи із заявою про вчинення консульської дії (п.1). Форма документа залежить від того, де людина перебуває на військовому обліку.

• Загальне правило. Разом з документами, необхідними для вчинення консульської дії, подають військово-обліковий документ в електронній формі (зокрема роздрукований) — абз.1 п.3 Порядку.
• Виняток за місцем обліку. Ті, хто перебуває на військовому обліку в СБУ або розвідувальному органі, подають військово-обліковий документ у паперовій формі (абз.2 п.3).
• Як пред’являють електронний документ. На власному електронному пристрої заявника, шляхом відображення засобами Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (п.8).
• Що має містити документ. Відомості, визначені Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа і формою такого документа, затвердженими Постановою КМУ №559 від 16.05.2024 (п.8).
• Коли Порядок не застосовується взагалі. Оформлення посвідчення особи на повернення в Україну; консульські дії щодо дітей громадян України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства; дії за заявами громадян, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном (п.2).

Військово-обліковий документ подають разом з документами для самої консульської дії — він їх не замінює. Перелік під конкретну дію варто звірити зі своєю дипломатичною установою заздалегідь.

Перевірку проводять під час особистого звернення (п.4). Спосіб залежить від того, чи вже працює електронна взаємодія між системою «е-Консул» і Реєстром.

• Спосіб перший — реєстр до реєстру. За наявності технічної можливості перевірка йде шляхом електронної інформаційної взаємодії між системою «е-Консул» та Реєстром у режимі реального часу (пп.1 п.4).
• Що передає Реєстр. Три відомості: наявність запису в Реєстрі стосовно особи; підтвердження або непідтвердження актуальності персональних даних; дійсність військово-облікового документа (п.9).
• Спосіб другий — сканування штрихкоду. Доки взаємодії немає, під час профілактичних чи технічних робіт, а також при виїзному консульському обслуговуванні консул зчитує персональним електронним пристроєм двовимірний штрихкод з електронного документа і отримує підтвердження актуальності даних у режимі реального часу засобами Порталу (пп.2 п.4).
• Що після другого способу. Заявник надсилає військово-обліковий документ на електронну пошту дипломатичної установи, а консульська посадова особа друкує його і долучає до матеріалів справи про вчинення кожної консульської дії (п.10).
• Окремий маршрут для обліку в СБУ чи розвідці. Консул надсилає письмовий запит; відповідь надходить у 30-денний строк з дня отримання запиту, а про результати перевірки людину інформують протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповіді (п.5).

Для цієї категорії консульську дію вчинять лише тоді, коли СБУ або розвідувальний орган підтвердив і дійсність документа, і актуальність персональних даних (п.6). Якщо у відповіді підтвердження немає — консул приймає рішення про відмову (п.7). На запуск електронної взаємодії Реєстру із системами МЗС уряд дав шість місяців (пп.3 п.5 постанови).

Перелік підстав для відмови у п.11 Порядку закритий — їх рівно три. Відмова не остаточна: Порядок прямо передбачає повторне звернення.

• Підстава перша. Отримання з Реєстру під час електронної інформаційної взаємодії відомостей про недійсність військово-облікового документа та/або необхідність оновлення персональних даних (пп.1 п.11).
• Підстава друга. Непред’явлення особою військово-облікового документа в електронній формі (зокрема роздрукованого), дійсного на момент звернення (пп.2 п.11).
• Підстава третя. Пред’явлення документа, в якому відсутні відомості про підтвердження актуальності персональних даних (пп.3 п.11).
• Що це означає на практиці. Порядок оперує дійсністю документа на момент звернення, а не датою його формування. Вимоги сформувати документ не раніше ніж за три дні до візиту — як це пояснювало роз’яснення МЗС від 17.05.2024 — у тексті Порядку немає.
• Право на повторне звернення. Особи, яким відмовлено на підставі п.7 або п.11, мають право повторно звернутися із заявою про вчинення консульської дії після оновлення персональних даних у порядку, встановленому законодавством (п.14).

Тому після відмови сенсу подавати те саме повторно немає: спершу оновлюють персональні дані, і лише потім звертаються знову.

Пункти 12 і 13 Порядку перевірки набирають чинності через шість місяців з дня набрання чинності постановою, тобто у лютому 2027 року. Саме вони змінюють становище тих, у кого військово-облікового документа немає взагалі.

• Пункт 12 — консульський облік замість документа. Консульську дію допустять і за відсутності військово-облікового документа, якщо особа оновить персональні дані шляхом взяття на консульський облік у дипломатичній установі, а якщо вже на обліку — актуалізує дані в обліковій картці. Далі про це повідомляють відповідному районному (міському) ТЦК та СП, органу СБУ або підрозділу розвідувального органу.
• Пункт 13 — автоматичне взяття на облік. Якщо перевірка показала, що запису про особу в Реєстрі немає, її автоматично беруть на військовий облік з формуванням електронного військово-облікового документа — без направлення на військово-лікарську комісію.
• За яким місцем. За зареєстрованим або задекларованим місцем проживання, а якщо його немає — територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
• Реєстр наповнюють і без участі людини. Державна податкова служба протягом 90 календарних днів разово передає Міноборони відомості про всіх громадян України віком від 18 до 60 років, які підлягають внесенню до Реєстру (п.6 постанови).
• Реєстр формує і «каральні» документи. Серед його завдань — формування матеріалів проваджень у справах про адміністративні правопорушення, віднесені до компетенції ТЦК та СП, і документів для проходження військово-лікарської комісії (п.3 Порядку ведення Реєстру).

Окремо варто розрізняти два різні режими. Порядок №981 регулює дії консульської посадової особи. Оформлення паспортів за кордоном через відокремлений підрозділ державного підприємства у сфері управління ДМС має власну норму — ч.6 ст.20 Закону №389-VIII, і дійсність документа там перевіряє працівник підрозділу. Якщо консульську дію зупинили через військовий облік, розібрати підставу відмови допоможе адвокат фонду з військового права.