Медіація у спорах про повернення дитини: що запустив Мін’юст

8 жовтня 2026 року Мін’юст повідомив про початок пілотного проєкту медіації у транскордонних сімейних спорах при виконанні Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

• Два питання, яких стосується пілот. Повернення дитини в Україну або за кордон і доступ до дитини (повідомлення Мін’юсту).
• Дві умови застосування. Дитина не досягла 16 років, а її переміщення не містить ознак кримінального правопорушення.
• Куди звертатися. До центру з надання безоплатної правничої допомоги безпосередньо або через Мін’юст чи його територіальний орган; звернення може подати й представник.
• Заявлена мета. Допомогти сторонам знайти рішення швидше та з урахуванням інтересів дитини за участю медіатора.

Юридичні медіа називають реквізити наказу, яким запроваджено пілот (17.09.2026 № 2350/5), проте офіційного тексту наказу на дату цієї публікації не оприлюднено. Тому точні строки медіації та перелік залучених центрів варто звіряти безпосередньо в центрі БПД.

Медіація не з’явилася в цих справах разом із пілотом. Вона вже закладена і в самій Конвенції, і в урядовому Порядку її виконання.

• Конвенція прямо вимагає шукати мирне рішення. Центральні органи вживають усіх належних заходів, щоб забезпечити добровільне повернення дитини або досягнення дружнього вирішення питань (пп. c ст.7).
• Держава, де перебуває дитина, відповідає за добровільне повернення. Її Центральний орган вживає або забезпечує вживання всіх належних заходів для цього (ст.10).
• Центральний орган в Україні — Мін’юст. Він виконує ці функції безпосередньо та через територіальні органи (п.2 Порядку, затвердженого ПКМУ №952).
• Роз’яснення медіації — обов’язок органів. Мін’юст роз’яснює можливість добровільного вирішення, зокрема через медіацію (пп.5 п.4); територіальний орган робить це за місцем проживання дитини (пп.1 п.12); орган опіки та піклування — у межах свого строку (пп.1 п.13).
• Окремо — справи про доступ. Мін’юст інформує заявника про медіацію в Україні (пп.2 п.18), а якщо дитина живе в Україні — повідомляє про медіацію, коли особа, з якою проживає дитина, виявила бажання взяти в ній участь (пп.2 п.19).

Чинна редакція Порядку діє з 30.09.2025 (підстава — Постанова КМУ №1045 від 26.08.2025). Саме нею до Порядку додано окремі пункти про участь центрів БПД у цих справах (пп.12-1, 21-1, пп.3-1 п.19).

Конвенція працює не в кожному конфлікті батьків. Її рамки задані віком дитини, характером переміщення і наявністю прав піклування.

• Вік — до 16 років. Застосування Конвенції припиняється, коли дитина досягає 16 років (ст.4).
• Переміщення має бути незаконним за ст.3. Тобто порушувати права піклування, які належали особі за законодавством держави постійного проживання дитини і фактично здійснювалися (ст.3).
• Без складу злочину. Порядок охоплює питання повернення та доступу, якщо такі дії порушують права іншої особи на опіку (піклування) і не містять складу злочину (п.1 Порядку №952).
• Хто може звернутися. Фізична або юридична особа, яка має право на опіку (піклування) над дитиною — до Мін’юсту або до центрального органу іншої держави-Сторони Конвенції (п.3 Порядку).
• Форма заяви встановлена. Заява про повернення — за додатком 1, заява про доступ — за додатком 2 до Порядку, з документами та засвідченими перекладами.
• Медіація — лише за згодою. Участь у медіації є добровільним волевиявленням, нікого не можна примусити до такого врегулювання (ст.5 ЗУ «Про медіацію»).

Процедура рухається через Мін’юст, його територіальний орган і орган опіки та піклування. Центри БПД підключені до неї окремими пунктами Порядку.

• Крок 1 — заява до Мін’юсту. Він перевіряє її на відповідність Конвенції і у 15-денний строк надсилає підтвердження про надходження заяви (пп.1, 2 п.9 Порядку).
• Крок 2 — заходи на місці. Мін’юст надсилає копію заяви територіальному органу для заходів, спрямованих на добровільне повернення або мирне вирішення, зокрема через медіацію, згідно з п.12 (пп.4 п.9).
• Крок 3 — орган опіки та піклування. Протягом 15 днів інформує особу, з якою проживає дитина, про умови Конвенції, роз’яснює медіацію і вживає заходів для згоди на добровільне повернення або участь у медіації (пп.1 п.13). У справах про доступ до дитини в Україні відповідний строк — 30 днів (п.22).
• Крок 4 — медіатор через центр БПД. Центри забезпечують надання послуг з медіації у встановленому порядку (п.14 ст.17 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу»), а Координаційний центр веде Реєстр медіаторів, яких залучають центри, і моніторить якість послуг (п.5 ст.28-1).
• Крок 5 — результат. Медіація припиняється укладенням угоди за її результатами (пп.1 ч.2 ст.17). Мирова угода щодо місця проживання дитини та/або доступу є підставою припинити опрацювання заяви (пп.2 п.28 Порядку).

Якщо у справі потрібен представник у суді, Мін’юст сприяє надісланню запиту до центру БПД для вирішення питання про безоплатну вторинну правничу допомогу (п.10 Порядку).

Медіація не підміняє ні суд, ні строки Конвенції. Її межі прямо виписані в законі — і про них варто знати до того, як сідати за стіл.

• Строки Конвенції продовжують діяти. Суди й адміністративні органи здійснюють процедури без затримок; якщо рішення немає протягом шести тижнів, заявник або Центральний орган має право просити пояснень про причини затримки (ст.11).
• Річний строк має значення. Якщо з дати незаконного переміщення минуло менше року, орган видає розпорядження про негайне повернення; після року — також, якщо немає даних, що дитина прижилася у новому середовищі (ст.12).
• Угода не є виконавчим документом. У разі її невиконання сторона має право звернутися до суду в установленому законом порядку (пп.6 ч.1 ст.18).
• Медіатор не вирішує спір. Він не може надавати консультації та рекомендації щодо рішення по суті і не ухвалює рішення за сторони (ч.2 ст.7 ЗУ «Про медіацію»).
• Участь не є визнанням позову. Участь сторони в медіації не вважається визнанням вини, позовних вимог або відмовою від них (ч.3 ст.5).
• Зміст медіації закритий. Інформація, що стала відома під час підготовки та проведення медіації, конфіденційна, а медіатора не можна допитати як свідка щодо неї (ст.6).

І не відкладайте заяву «до спроби домовитися»: річний строк зі ст.12 Конвенції відлічується від дати незаконного переміщення або утримування, а не від дня, коли переговори зірвалися. Медіацію можна проводити і до звернення до суду, і під час провадження, і під час виконання рішення (ч.2 ст.3 Закону «Про медіацію»), тому подана заява домовленостям не перешкоджає.

І ще одне обмеження, про яке часто забувають: медіація не проводиться у спорах, що впливають чи можуть вплинути на права і законні інтереси третіх осіб, які не є її учасниками (ч.3 ст.3 ЗУ «Про медіацію»).