Позначка «порушник» у реєстрі «Оберіг»: коли вона законна і як її прибрати

Ідеться про запис у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів — реєстрі, який в побуті називають «Оберіг». Його правовий каркас — Закон №1951-VIII.

• До реєстру вносять два типи відомостей. Персональні дані та службові дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів (ст.6 Закону №1951-VIII).
• Запис про порушення — це службові дані. До них належать, зокрема, відомості про виконання військового обов’язку (п.1 ч.1 ст.8) — саме в цю категорію потрапляє інформація про порушення правил обліку.
• Держатель і адміністратор реєстру — Міноборони. Розпорядник — Генеральний штаб ЗСУ, а органами ведення виступають, зокрема, районні (міські) ТЦК та СП (ч.1 ст.5).
• Дані про особу конфіденційні. Закон окремо це фіксує і забороняє обробляти інформацію, не передбачену законодавством (ч.2, ч.3 ст.6).
• За недостовірні відомості відповідає орган. За внесення завідомо недостовірної інформації органи ведення Реєстру несуть відповідальність (ч.4 ст.10).

Тобто позначка — це не окреме «покарання», а запис у державній базі. Але наслідки в нього цілком практичні, і про них — далі.

«Порушення правил військового обліку» — не оцінне поняття: перелік обов’язків закріплений у додатку 2 до Порядку, затвердженого Постановою КМУ №1487. Додаток 2 так і називається — «Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів».

• Прибути за викликом. У строки, зазначені в отриманих документах — мобілізаційному розпорядженні, повістці, розпорядженні ТЦК (пп.2 п.1 додатка 2). Ключове слово тут — «отриманих».
• Стати на облік за новим місцем проживання. Особисто, у семиденний строк з дня прибуття, з паспортом і військово-обліковими документами (пп.7 п.1).
• Повідомити про зміну даних. Про зміну місця проживання та засобів зв’язку — у семиденний строк через електронний кабінет або особисто в ТЦК (пп.8 п.1).
• Звіряти дані. Не рідше ніж один раз на п’ять років (пп.10 п.1).
• Подавати документи на відстрочку від призову на базову військову службу. Щороку до 1 жовтня (пп.11 п.1).

Пункт 3 того ж додатка прямо відсилає до КУпАП: саме за порушення цих правил настає адміністративна відповідальність. Якщо ТЦК не може назвати, який із цих обов’язків порушено, — підстави для запису немає.

Наслідків два: адміністративна відповідальність і звернення ТЦК до поліції. Обидва мають чіткі норми.

• Стаття 210 КУпАП. «Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку» — штраф у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, з окремими, більшими розмірами за повторне порушення і за дії, вчинені в особливий період (ст.210 КУпАП).
• Стаття 210-1 КУпАП. Окремий склад — порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Це різні статті, і плутати їх не варто.
• Примітка до ст.210 — важливий запобіжник. Положення ст.210 і 210-1 не застосовуються, якщо держатель реєстру може отримати персональні дані особи через електронну взаємодію з іншими державними реєстрами і базами.
• Звернення до поліції — це про доставлення. За зверненням ТЦК Нацполіція здійснює адміністративне затримання та доставлення особи до найближчого районного (міського) ТЦК для складення протоколу (п.56 Порядку №1487).
• Звернення має реквізити. Воно передається набором даних через електронну взаємодію реєстру із системою МВС і має містити підставу, унікальний вихідний номер і кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи (п.56).

Слова «розшук» у Порядку №1487 немає — там ідеться саме про звернення щодо адміністративного затримання та доставлення. Тому вимагати варто не «зняття з розшуку», а перевірки підстав конкретного запису й звернення.

Порядок дій вибудовується з двох законів: спершу — реєстрова процедура, далі — суд. Пропускати перший крок невигідно.

• Крок 1. Отримайте свої дані. Закон дає право отримувати інформацію про включення до реєстру і відомості про себе, у тому числі через електронний кабінет (п.1 ч.1 ст.9); сам кабінет описано в ст.14-1 Закону №1951-VIII.
• Крок 2. Подайте мотивовану заяву. До органу ведення реєстру — про неправомірне включення запису про себе та виправлення недостовірних відомостей (п.2 ч.1 ст.9). Порядок звернення встановлює адміністратор реєстру.
• Крок 3. Готуйте адміністративний позов. Способи захисту — визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії (ст.5 КАСУ); строк звернення — шість місяців від дня, коли особа дізналася про порушення прав (ч.2 ст.122 КАСУ).
• Доказування — не ваш тягар. Правомірність своїх дій доводить відповідач — суб’єкт владних повноважень, і він зобов’язаний подати суду всі наявні документи (ч.2 ст.77 КАСУ).

Саме на цьому побудовано свіже рішення: у справі №160/33965/25 Третій апеляційний адміністративний суд задовольнив позов, бо ТЦК не подав доказів ані оповіщення повісткою, ані самого порушення з переліку в додатку 2 до Порядку №1487 (за публікацією «Судово-юридичної газети», 18.08.2026). Якщо ваша ситуація схожа — адвокат фонду з військового права допоможе зібрати документи.

Виключення відомостей із реєстру вирішує питання конкретного запису — і тільки його. Решта обов’язків залишається.

• Військовий обов’язок нікуди не зникає. Обов’язок прибути за наступною отриманою повісткою у зазначений строк діє далі (пп.2 п.1 додатка 2 до Порядку №1487).
• Запис у реєстрі — не те саме, що стягнення. Штраф накладають у процедурі КУпАП; за ст.38 КУпАП стягнення накладається не пізніш як через два місяці з дня вчинення порушення, а у справах, підвідомчих суду, — через три місяці.
• Одне рішення — не універсальне правило. Висновок суду в конкретній справі не означає автоматично такого самого результату в іншій: усе залежить від доказів, які подасть орган.
• Строк рахують від обізнаності. Шість місяців обчислюються з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення прав, тому дату отримання відомостей із реєстру варто зафіксувати (ч.2 ст.122 КАСУ).

Порядок формування і надсилання повісток регулює окремий акт — Порядок, затверджений Постановою КМУ №560. Саме на нього ТЦК зазвичай посилається, пояснюючи, чому вважає особу оповіщеною.