Зняття з обліку ВПО з 22 жовтня: шість підстав без вашої заяви і правило 90/180 днів
22 жовтня 2026 року набирає чинності новий закон про ВПО №4924-IX. Він уперше прямо перелічує підстави, за яких переселенця знімуть з обліку без його заяви, — зокрема відсутність в Україні понад 90 днів поспіль. Пояснюємо, чим цей строк відрізняється від строку, що впливає на виплату, і що робити, якщо статус уже зняли.
- 01Зняття з обліку стає адміністративним актом. Закон прямо називає взяття на облік і зняття з обліку адміністративними актами у розумінні Закону «Про адміністративну процедуру» — отже, рішення має бути обґрунтоване, доведене до особи і може бути оскаржене (абзац другий ч.1 ст.6 ЗУ №4924-IX).
- 02Шість підстав зняти з обліку без заяви. Серед них — відсутність в Україні понад 90 днів поспіль чи понад 180 днів сукупно протягом року, неповідомлення про повернення, вирок за злочини проти основ нацбезпеки, недостовірні відомості (ч.2 ст.10 ЗУ №4924-IX).
- 03Виняток є, але переліку ще немає. Строки не застосовують, якщо особа перебуває за кордоном з обґрунтованих причин — перелік причин і граничні строки має визначити Кабінет Міністрів (п.2 ч.2 ст.10); станом на 28 вересня 2026 року такий акт у базі «Законодавство України» не оприлюднено.
- 04Довідку міняти не треба. Довідка ВПО, видана до набрання чинності законом, є чинною і не потребує заміни; замінити її на витяг з Єдиної інформаційної бази можна за заявою (п.4 розділу VIII ЗУ №4924-IX).
Що саме змінюється 22 жовтня
З 22 жовтня 2026 року діє новий закон про ВПО №4924-IX, а закон №1706-VII втрачає чинність (пп.1, 2 розділу VIII). Облік переселенців регулюють уже інші норми — з іншою логікою і чіткішими строками.
- Новий закон замість старого. Закон ухвалено 1 липня 2026 року і він набирає чинності через три місяці з дня опублікування; окремо, з дня, наступного за днем опублікування, запрацював лише пункт 5 прикінцевих положень — доручення уряду ухвалити потрібні акти (пп.1, 5 розділу VIII).
- Облік і зняття з обліку — адміністративні акти. Це прямо записано в законі, тож до них застосовуються правила Закону «Про адміністративну процедуру» (абзац другий ч.1 ст.6).
- Замість «відкликання довідки» — «зняття з обліку». Стара стаття 12 говорила про відкликання або визнання довідки недійсною (ст.12 ЗУ №1706-VII); нова стаття 10 говорить про зняття особи з обліку.
- Документ підтвердження — витяг. Взяття на облік підтверджує витяг з Єдиної інформаційної бази даних; паперовий і електронний витяги мають однакову юридичну силу (ст.8).
- Оскарження прямо передбачене. Рішення, дії чи бездіяльність органів можуть бути оскаржені в адміністративному порядку та/або до суду (ст.32).
Шість підстав зняти з обліку без вашої заяви
Частина перша статті 10 описує зняття з обліку за заявою самої людини. Небезпечніша частина друга — коли рішення ухвалює орган самостійно.
- Не повідомили про повернення. Якщо особа не повідомила у 30-денний строк про добровільне повернення до покинутого місця проживання (п.1 ч.2 ст.10 у зв’язку з ч.1 ст.9).
- Виїзд або довга відсутність. Виїзд за кордон на постійне проживання або відсутність в Україні понад 90 днів поспіль чи понад 180 днів сукупно протягом року (п.2 ч.2 ст.10).
- Вирок суду. Набрав законної сили обвинувальний вирок за кримінальне правопорушення з розділу I Особливої частини Кримінального кодексу («Кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України») або за статтею 436-2 КК (п.3 ч.2 ст.10).
- Завідомо недостовірні відомості. Якщо саме вони стали підставою для взяття на облік (п.4 ч.2 ст.10).
- Відновлено умови для повернення. Порядок встановлення факту відновлення умов для безпечного, добровільного та гідного повернення має затвердити Кабінет Міністрів (пп.5 ч.2, ч.3 ст.10).
- Смерть особи. Особа померла або оголошена померлою (п.6 ч.2 ст.10).
Зняття з обліку не є остаточним: закон прямо дає право повторно звернутися із заявою про взяття на облік у разі зміни обставин, які стали підставою для зняття (ч.4 ст.10).
Виняток «обґрунтовані причини» поки що порожній. Закон відсилає до переліку причин і граничних строків, які визначає Кабінет Міністрів (п.2 ч.2 ст.10 ЗУ №4924-IX).
Станом на 28 вересня 2026 року такий акт у базі «Законодавство України» не оприлюднено. Тому документи, що підтверджують причину вашої відсутності — лікування, навчання, догляд, роботу, — варто збирати й зберігати вже зараз, не чекаючи порядку.
Правило 90 і 180 днів: як його читати
Це найбільш обговорювана норма нового закону — і саме її найчастіше переказують неточно. Текст містить не один строк, а два, плюс виняток.
- 90 днів поспіль. Безперервна відсутність на території України понад 90 днів (п.2 ч.2 ст.10).
- 180 днів сукупно протягом року. Окремий, самостійний поріг — навіть якщо кожна поїздка була коротшою за 90 днів.
- Виняток — обґрунтовані причини. Норма прямо застерігає випадки перебування за межами України понад ці строки з обґрунтованих причин.
- Перелік причин визначає уряд. І сам перелік, і граничні строки перебування визначає Кабінет Міністрів — у законі їх немає.
- Акта поки немає. Станом на 28 вересня 2026 року такого урядового акта в базі «Законодавство України» не оприлюднено, хоча строк для уряду — три місяці з дня, наступного за днем опублікування закону (п.5 розділу VIII).
До 22 жовтня діє старе правило: довідку відкликали за інформацією про тривалу відсутність (понад 60 днів) за місцем проживання, що давала підстави вважати, що особа повернулася до покинутого місця (ст.12 ЗУ №1706-VII). Це не строк перебування за кордоном — це інша конструкція.
Чому 30 і 60 днів — це зовсім інший строк
Найпоширеніша помилка: вважати, що «тепер можна бути за кордоном 90 днів». Строки для виплати допомоги на проживання значно коротші й діють уже зараз.
- 30 днів підряд або 60 сукупно. Порогові строки перебування за кордоном протягом шестимісячного періоду отримання допомоги (п.6 Порядку, затв. Постановою КМУ №332).
- 60 і 90 днів — якщо строк збільшили. Порядок передбачає ці значення в разі прийняття рішення про збільшення строку за наявності обґрунтованих причин (п.6 Порядку №332).
- Обов’язок повідомити — на вас. Про повернення, виїзд за кордон або перевищення цих строків отримувач зобов’язаний повідомити орган Пенсійного фонду, уповноважену особу ради або адміністратора ЦНАП за місцем перебування на обліку (п.6 Порядку №332).
- Наслідок — припинення до кінця періоду. При перевищенні строку виплату припиняють до закінчення цього шестимісячного періоду, починаючи з місяця, наступного за місяцем перевищення (п.6 Порядку №332), і в цьому ж періоді вона більше не призначається та не поновлюється (абзац другий п.8 Порядку №332).
- Документи іноземною мовою — з перекладом. Підтвердні документи про обґрунтовані причини перебування за кордоном подають з автентичним перекладом українською (п.24 Порядку №332).
- 30 календарних днів підряд за кордоном протягом шестимісячного періоду отримання допомоги (п.6 Порядку №332).
- 60 календарних днів сукупно у межах того самого шестимісячного періоду.
- 60 і 90 днів — якщо ухвалено рішення про збільшення строку за наявності обґрунтованих причин.
- Наслідок: виплату припиняють до кінця періоду і не поновлюють у ньому (абзац другий п.8 Порядку №332).
- Повідомити зобов’язані ви — ПФУ, уповноваженій особі ради або адміністратору ЦНАП (п.6 Порядку №332).
- 90 календарних днів поспіль відсутності в Україні (п.2 ч.2 ст.10 ЗУ №4924-IX).
- 180 днів сукупно протягом року — окремий самостійний поріг.
- Виняток — обґрунтовані причини, перелік і граничні строки яких визначає Кабмін.
- Наслідок: зняття з обліку як ВПО, а не лише зупинення виплати.
- Повернення можливе — повторна заява у разі зміни обставин (ч.4 ст.10).
Один виїзд за кордон запускає одразу два різні відліки: один б’є по виплаті, інший — по самому статусу.
Що робити, якщо з обліку вже зняли
Оскільки зняття з обліку — адміністративний акт, у вас є і адміністративний, і судовий шлях. Обидва мають строки, які легко пропустити.
- Спершу — письмове рішення. Просіть орган видати рішення з підставою: без неї неможливо спростувати конкретний пункт частини другої статті 10.
- Скарга — 30 календарних днів. Скаргу на адміністративний акт подають протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома особи (ч.1 ст.80 ЗУ №2073-IX).
- Куди подавати. Скаргу подають до органу, який ухвалив акт, а розглядає її адміністративний орган вищого рівня, якщо інший суб’єкт не передбачений законом (ст.79, ст.82 ЗУ №2073-IX).
- Строк пропущено з поважних причин. Можна просити про поновлення строку — протягом десяти робочих днів з дня припинення таких обставин, але не пізніше одного року з дня прийняття акта (ч.2 ст.80 ЗУ №2073-IX).
- Суд. Загальний строк звернення до адміністративного суду — шість місяців (ч.2 ст.122 КАСУ); якщо ви скористалися досудовим порядком — три місяці з дня вручення рішення за скаргою (ч.4 ст.122 КАСУ).
- Паралельно — повторна заява. Якщо обставини змінилися, закон дозволяє знову стати на облік (ч.4 ст.10 ЗУ №4924-IX).
Якщо рішення спирається на дані реєстрів, а не на ваші документи, спір найчастіше виграється саме на етапі збору доказів. Тут варто залучити адвоката фонду з питань ВПО до спливу строку на скаргу.
- Порахуйте свої дні за кордоном за два різні відліки: 30/60 днів у межах шестимісячного періоду виплати і 90/180 днів для самого статусу ВПО.
- Якщо ви вже перевищили строк перебування за кордоном — повідомте орган ПФУ, уповноважену особу ради або ЦНАП самостійно: обов’язок повідомити прямо покладено на отримувача (п.6 Порядку №332).
- Збирайте документи про причину відсутності (лікування, навчання, догляд, робота) з перекладом українською — саме вони працюватимуть, коли уряд затвердить перелік обґрунтованих причин.
- Довідку ВПО, видану до 22 жовтня, не міняйте «про всяк випадок»: вона чинна, а витяг з бази оформлюють за заявою і приймають нарівні з довідкою.
- Отримали рішення про зняття з обліку — зафіксуйте дату його вручення: саме від неї відлічують тридцять календарних днів на скаргу.
Адвокат фонду «Не словом, а дією». Веде військові та суміжні соціальні справи, зокрема спори щодо статусу й виплат ВПО, оскарження відмов органів соцзахисту та Пенсійного фонду. Пояснює процедуру простими словами й супроводжує від скарги до рішення суду.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює юридичну консультацію. Норми наведено станом на дату публікації: закон №4924-IX набирає чинності 22 жовтня 2026 року, до цієї дати діють норми закону №1706-VII. Перелік обґрунтованих причин перебування за кордоном, порядок обліку та порядок зняття з обліку має затвердити Кабінет Міністрів — після їх ухвалення процедури можуть бути уточнені. Звіряйте першоджерела на дату свого звернення.
Часті питання
З 22 жовтня 2026 року. Закон №4924-IX ухвалено 1 липня 2026 року, він набирає чинності через три місяці з дня опублікування (п.1 розділу VIII). З цієї ж дати втрачає чинність закон №1706-VII (п.2 розділу VIII).
Закон дозволяє зняти з обліку без заяви особи, якщо вона відсутня в Україні понад 90 днів поспіль чи понад 180 днів сукупно протягом року (п.2 ч.2 ст.10). Але це не діє, якщо перебування за кордоном має обґрунтовану причину. Перелік таких причин і граничні строки визначає Кабінет Міністрів, а сам порядок зняття з обліку — теж урядовий акт (ч.3 ст.10). Станом на 28 вересня 2026 року ці акти не оприлюднені.
Ні. Довідка, видана до набрання чинності законом, є чинною і не потребує заміни. За заявою особи її можна замінити на витяг з Єдиної інформаційної бази даних, а там, де закон вимагає довідку, замість неї можна подати витяг (п.4 розділу VIII). Паперовий і електронний витяги мають однакову юридичну силу (ст.8).
Це різні строки з різними наслідками. 30 днів підряд або 60 днів сукупно протягом шестимісячного періоду — строки з п.6 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №332: їх перевищення припиняє виплату допомоги на проживання до кінця періоду. 90 і 180 днів зі ст.10 закону №4924-IX стосуються самого обліку як ВПО. Можна втратити виплату, зберігши статус, — і навпаки.
Протягом 30 календарних днів з дня прибуття до нового місця проживання або повернення до покинутого місця проживання — повідомляють райдержадміністрацію, виконавчий орган ради або ЦНАП (ч.1 ст.9). Неповідомлення у цей строк є самостійною підставою для зняття з обліку без заяви (п.1 ч.2 ст.10). Для порівняння, попередній закон давав 10 днів на повідомлення про зміну місця проживання і вимагав повідомити про добровільне повернення не пізніш як за три дні до від’їзду (п.3 ч.2 ст.9 ЗУ №1706-VII).
Закон прямо називає зняття з обліку адміністративним актом (абзац другий ч.1 ст.6), тому діє Закон «Про адміністративну процедуру». Скаргу подають протягом тридцяти календарних днів з дня доведення рішення до відома особи, до органу, який його ухвалив; розглядає її орган вищого рівня (ч.1 ст.80, ст.79, ст.82 ЗУ №2073-IX). Судовий строк — шість місяців, а якщо ви спершу скаржилися в адміністративному порядку — три місяці з дня вручення рішення за скаргою (ч.2 і ч.4 ст.122 КАСУ).
Зняли з обліку або припинили виплату через виїзд?
Подивимось, на яку норму спирається орган, і підкажемо, що подавати далі та в які строки. Перша консультація по телефону — безкоштовна.
Перша консультація по телефону — безкоштовна
Не передаємо ваші дані третім особам. Працюємо без тиску й зайвих обіцянок.
БО "БФ "НЕ СЛОВОМ, А ДІЄЮ"Неприбуткова · ЄДРПОУ 45898573 · зареєстрована 06.02.2025 · працюємо по всій Україні
Відкриті дані фонду