Звільнення з військової служби під час воєнного стану: підстави і порядок

Найпоширеніша помилка — чекати, що служба закінчиться «за строком». Під час дії воєнного стану строк служби продовжується понад встановлені строки, тому звільнення відбувається лише з підстави, прямо названої в законі.

• Строк продовжується понад встановлені межі. Для військовослужбовців, у яких строк служби закінчився, служба продовжується на період дії воєнного стану — ч.8 ст.23 ЗУ №2232-XII.
• Воєнний стан діє далі. Указом Президента №596/2026 від 13.07.2026 строк дії воєнного стану продовжено з 2 серпня 2026 року строком на 90 діб; Указ затверджено Законом №4928-IX від 14.07.2026.
• Підстави звільнення — у статті 26. Це закритий перелік, до того ж різний для мирного часу, особливого періоду і воєнного стану.
• Норми беремо в чинній редакції. Закон №2232-XII діє в редакції від 06.08.2026 (підстава — Закон №4931-IX).

Тобто питання не в тому, «скільки я вже відслужив», а в тому, чи є ваша ситуація у відповідному пункті статті 26.

Для тих, хто служить за призовом під час мобілізації, під час воєнного стану діє окремий, коротший перелік. Він у п.2 ч.4 ст.26.

• За віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
• За станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність із переоглядом через 6–12 місяців, а також за наявності інвалідності (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати службу).
• Вирок суду — набрання законної сили обвинувальним вироком, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі.
• Сімейні обставини або інші поважні причини — за переліком частини дванадцятої (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати службу).
• Звільнення з полону — якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати службу.
• Скорочення штатів або організаційні заходи — лише для осіб вищого офіцерського складу і лише в разі неможливості їх використання на службі.
• Призначення (обрання) на суддівські посади — окрема підстава для вузького кола осіб.

Граничний вік перебування на військовій службі під час особливого періоду — до 60 років для рядового, сержантського і старшинського складу, а також молодшого та старшого офіцерського складу, і до 65 років для вищого офіцерського складу (п.7 ч.1 ст.22).

У контрактників перелік ширший. Крім віку, стану здоров’я, вироку, сімейних обставин і звільнення з полону, у п.3 ч.5 ст.26 є ще кілька підстав.

• Закінчення строку служби — якщо закінчився строк контракту, укладеного під час дії воєнного стану, і військовослужбовець не висловив бажання продовжувати службу.
• За власним бажанням — лише для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу за контрактом у Збройних Силах, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії, і не раніше шести місяців безперервної служби.
• Непроходження випробування — за ч.1 ст.21-2 (для іноземців та осіб без громадянства) і за ч.7 ст.20-2 (для тих, хто служить за контрактом відповідно до ч.10 ст.20).
• Службова невідповідність — для тих самих двох категорій, названих у законі, а не для всіх контрактників.
• Відмова від дослідження на поліграфі — підстава, передбачена для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства.
• Скорочення штатів — знову ж таки лише для осіб вищого офіцерського складу.

Саме тут найчастіше виникає плутанина: підстави, написані «для іноземців», часто читають як загальні. Це різні режими.

Сімейні підстави — найчастіший шлях до звільнення. Під час воєнного стану діє п.3 ч.12 ст.26; переліки для мирного часу і для особливого періоду інші, і плутати їх не можна.

• Троє і більше дітей до 18 років на утриманні — крім тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
• Дитина до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим чи відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.
• Дитина з інвалідністю до 18 років — за відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати; окремо названо утримання повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи.
• Постійний догляд за дружиною (чоловіком) з інвалідністю I чи II групи. Для III групи підстава діє лише у випадках, прямо перелічених у нормі, — зокрема онкологічне захворювання, відсутність кінцівок, психічний розлад, церебральний параліч.
• Постійний догляд за батьками — своїми або дружини (чоловіка) — з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть доглядати.
• Опіка над особою, визнаною судом недієздатною, якщо піклування (опіка) за нею не здійснюється іншими особами.
• Загибель або зникнення безвісти близького родича — чоловіка, дружини, сина, доньки, батька, матері, рідного брата чи сестри — під час участі у відсічі збройної агресії проти України.

Окремі підстави мають військовослужбовці-жінки: вагітність, а також перебування у відпустці для догляду за дитиною до трьох років (а якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком — до шести років).

Процедура за структурою однакова для всіх підстав: рапорт, документи, наказ. Ключові кроки закріплені в Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента №1153/2008 (редакція від 27.06.2026); для інших військових формувань діють власні положення.

• Рапорт по команді разом із документами. У рапорті зазначають підставу звільнення, думку щодо бажання проходити службу у військовому резерві та ТЦК і СП, до якого надіслати особову справу (п.233).
• ВЛК потрібна не завжди. За бажанням військовослужбовця на обстеження ВЛК можуть не направляти — зокрема при звільненні через сімейні обставини та при звільненні зі служби за призовом під час мобілізації (п.235).
• Непридатність зупиняє зволікання. Після отримання військовою частиною висновку ВЛК про непридатність документи про звільнення оформлюють і надсилають посадовій особі, яка видає наказ, негайно (п.240).
• Кілька підстав — обираєте одну. Для мобілізованих під час воєнного стану вибір діє між підпунктами «а», «б», «г» і «д» пункту 2 частини четвертої статті 26 (п.241).
• П’ять днів після звільнення. Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані прибути до районного (міського) ТЦК та СП для взяття на військовий облік (ч.11 ст.26).
• Незаконне звільнення оскаржують. Для контрактників Положення прямо передбачає оскарження наказу про дострокове розірвання контракту, але саме оскарження не зупиняє виконання наказу (п.231).

Якщо рапорт не рухається або підставу тлумачать не на вашу користь — адвокат фонду з військового права допоможе зібрати документи і побудувати позицію.