Мікрокредити МФО: борг, нарахування і колектори

Залежить від суми договору. Якщо загальний розмір кредиту не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору, сукупна неустойка та інші платежі за порушення обмежені подвійною одержаною сумою — ч. 3 ст. 21 Закону «Про споживче кредитування». Для більших кредитів межу встановлює ч. 2 тієї ж статті.

Ці межі стосуються платежів за порушення, а не процентів за користування. За одне й те саме порушення штраф і пеня разом не стягуються — ч. 4 ст. 21, а надмірну неустойку суд може зменшити за ч. 3 ст. 551 ЦК. Окремо вимагайте списати неустойку, нараховану за період воєнного стану.

Ст. 25 Закону «Про споживче кредитування» забороняє кредитору, новому кредитору і колекторській компанії з власної ініціативи взаємодіяти з людиною в період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні. Особисті зустрічі можливі лише з 9 до 19 години, за попередньою згодою особи та за узгодженими місцем і часом.

Повідомляти про борг третіх осіб, які не давали згоди, теж заборонено. Кожну безпосередню взаємодію кредитор або колектор зобов’язані фіксувати, а носії зберігати три роки — ч. 4 ст. 25. Нагляд і розгляд звернень споживачів закон покладає на Національний банк, ст. 26.

Заміна кредитора відбувається без згоди боржника (ст. 516 ЦК), але поки вас письмово не повідомили, виконання первісному кредитору вважається належним. А ст. 517 ЦК прямо дозволяє не виконувати обов’язок новому кредитору, доки він не надав доказів переходу прав.

Проти вимоги нового кредитора можна висувати заперечення, які ви мали проти первісного на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора — ч. 1 ст. 518 ЦК. Якщо письмово вас не повідомляли, ці заперечення визначаються на момент пред’явлення вимоги новим кредитором — ч. 2 ст. 518 ЦК.

Судовий наказ за боргом із договору видають лише щодо юридичної особи або фізичної особи-підприємця — п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК. Проти звичайної людини за споживчим кредитом наказу не буде: кредитор має подавати повноцінний позов, а це зовсім інші можливості для захисту.

Якщо наказ усе ж вручили, заява про скасування подається до суду, який його видав, протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії — ч. 1 ст. 170 ЦПК. За відсутності підстав для повернення заяви суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування — ч. 3 ст. 171. Пропущений строк можна поновити за клопотанням.

Ні. Загальна позовна давність — три роки (ст. 257 ЦК), і за зобов’язанням із визначеним строком виконання її перебіг починається зі спливом цього строку — ч. 5 ст. 261 ЦК. Але рахувати три роки «на око» не варто: за п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК строки за ст. 257 продовжуються на строк карантину COVID-19.

Карантин тривав з березня 2020 року до 30 червня 2023 року, тож для договорів того періоду кінцеву дату треба рахувати з урахуванням продовження. Сам по собі сплив давності не забороняє кредитору надсилати вимоги. А якщо борг сплачено вже після спливу давності, вимагати ці гроші назад не можна — ч. 1 ст. 267 ЦК.